Читати книгу - "Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України"

4) присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера цінних паперів;

5) укладення з депозитарієм цінних паперів договору про обслуговування емісії акцій або з реєстратором іменних цінних паперів договору про ведення реєстру власників іменних цінних паперів;

6) закрите (приватне) розміщення акцій серед засновників товариства;

7) оплата засновниками повної номінальної вартості акцій;

8) затвердження установчими зборами товариства результатів закритого (приватного) розміщення акцій серед засновників товариства, затвердження статуту товариства, а також прийняття інших рішень, передбачених законом;

9) реєстрація товариства та його статуту в органах державної реєстрації;

10) подання Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій;

11) реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій;

12) отримання свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій;

13) видача засновникам товариства документів, що підтверджують право власності на акції.

7. Порушення вимог щодо етапів створення акціонерного товариства є підставою для відмови Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в реєстрації звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій. Якщо у реєстрації звіту відмовлено, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку звертається до суду з позовом про ліквідацію акціонерною товариства.

8. Установчі збори акціонерного товариства проводяться впродовж трьох місяців з дати повної сплати акцій їх засновниками. Кількість голосів, яку має на установчих зборах кожний із засновників, визначається кількістю оплачених ним акцій. На установчих зборах вирішуються питання, перелік яких наводиться в ч. 2 ст. 10 Закону «Про акціонері товариства» [228]. Рішення на установчих зборах приймаються більшістю голосів засновників, якщо інше не передбачено засновницьким договором. Лише стосовно питань про заснування акціонерного товариства, затвердження оцінки майна, що вноситься засновниками в рахунок оплати акцій товариства, та про затвердження статуту ч. 2 ст. 10 Закону «Про акціонерні товариства» [53] встановлює імперативне правило про те, що за них мають проголосувати всі засновники. Незатвердження установчими зборами статуту означає відмову засновників від створення товариства.

1. Установчим документом акціонерного товариства є його статут.

2. Статут акціонерного товариства крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статутного капіталу; умови про категорії акцій, що випускаються товариством, та їхню номінальну вартість і кількість; права акціонерів; склад і компетенцію органів управління товариством та про порядок ухвалення ними рішень. У статуті акціонерного товариства мають також міститися інші відомості, передбачені законом.

1. Більш розгорнені положення, що встановлюють вимоги до статуту акціонерного товариства, формулюються в ст. 13 Закону «Про акціонерні товариства». Допускається включення до статуту інших положень, що не суперечать законодавству, але не допускається надання статутом акціонерного товариства додаткових прав чи повноважень його засновникам.

2. Статут акціонерного товариства не є договором. Тому на статут не поширюється чинність ч. 3 ст. 6 ЦК, а відступати від положень актів законодавства в статутах можна тільки тоді, коли це передбачено законом.

1. Статутний капітал акціонерного товариства утворюється з вартості вкладів акціонерів, внесених внаслідок придбання ними акцій.

Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів. Він не може бути меншим розміру, встановленого законом.

2. У процесі створення акціонерного товариства його акції підлягають розміщенню виключно серед засновників шляхом приватного розміщення. Публічне розміщення акцій здійснюється після отримання свідоцтва про реєстрацію першого випуску акцій.

3. Якщо після закінчення другого та кожного наступного фінансового року вартість чистих активів акціонерного товариства виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу та зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку. Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законом, товариство підлягає ліквідації.

(Із змін, від 17.09.2008)

1. Частина 1 ст. 155 ЦК визначає соціально-економічне призначення статутного капіталу акціонерного товариства — гарантувати інтереси його кредиторів. Тому в будь-якому разі він не може бути меншим того розміру, який встановлено законом. Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону «Про акціонерні товариства» мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства не може бути меншим 1250 мінімальних заробітних плат на момент створення акціонерного товариства. Таким моментом слід вважати день державної реєстрації акціонерного товариства. На день підписання цієї книги до друку чинною була мінімальна заробітна плата 625 грн. Отже, мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства становить 781250 грн., а в зв'язку з підвищенням мінімальної заробітної плати з 1 липня 2009 р. до 630 грн. мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства буде становити 787500 грн. Правило абзацу другого ч. 1 ст. 155 ЦК про те, що мінімальний розмір статутного капіталу не може бути меншим встановленого законом,, неправильно було б тлумачити так, що