BooksUkraine.com » Наука, Освіта » Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України 📚 - Українською

Читати книгу - "Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України"

247
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України" автора Колектив авторів. Жанр книги: Наука, Освіта. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 12 13 14 ... 896
Перейти на сторінку:
результату судового розгляду для приватних прав та обов'язків. У іншому випадку Європейський Суд виклав свою позицію ще більш визначено: «Чи буде право розглядатись як цивільне в розумінні Конвенції, залежить не від його юридичної кваліфікації за внутрішнім законодавством, а від того, який матеріальний зміст вкладається в нього цим законодавством та які наслідки це законодавство пов'язує з відповідним правом». У відповідних випадках українські суди повинні враховувати це розуміння цивільних прав та обов'язків.

56. При розробці Цивільного кодексу не вдалося витримати галузеву «чистоту» нормативного матеріалу, що включений до його змісту. До нього були включені положення публічного права, що стосуються державної реєстрації юридичних осіб (наприклад, положення ч. 1 ст. 89 ЦК про відкритість для загального ознайомлення даних державної реєстрації юридичних осіб), призначення опікуна або піклувальника (ст. 63 ЦК), положення, що регулюють відносини на стадії розгляду цивільних справ судом, відносини на стадії виконавчого провадження (ст. 279 ЦК), трудові відносини (ч. 3 ст. 99 ЦК). Був навіть «виявлений» такий «суб'єкт цивільного права», як екіпаж транспортного засобу, що переданий у найм, і на якого (суб'єкта) покладено обов'язок відмовитися від виконання розпоряджень наймача, якщо вони суперечать умовам договору найму або за наявності інших обставин (ч. 2 ст. 805 ЦК).

Включення до Цивільного кодексу положень, що формулюють норми інших галузей права, не може ставити під сумнів чинність цих положень, оскільки законодавець не може бути обмежений в праві формулювати будь-які правові норми в будь-якому, в тому числі і кодифікованому, акті.

Стаття 2. Учасники цивільних відносин

1. Учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі — особи).

2. Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.

1. Учасниками цивільних відносин визнаються фізичні особи — не тільки громадяни України, а й іноземні громадяни, особи без громадянства.

2. Учасниками цивільних відносин в Україні визнаються юридичні особи, які створені відповідно до законодавства України або набули правоздатності (статусу юридичної особи) за законодавством іншої держави. За цим законодавством і слід визнати їх право вступати в цивільні правовідносини, на які поширюється чинність цивільного законодавства України. Слід звернути увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦК під особами в цьому Кодексі розуміють фізичні і юридичні особи. Інші учасники цивільних відносин терміном «особи» не охоплюються.

3. Перелік учасників цивільних відносин, що наводиться в ст. 2 ЦК, є вичерпним лише стосовно юридичних осіб приватного права. Щодо суб'єктів публічного права законодавець, перелічивши основних із них, залишив за собою право визнати учасниками цивільних відносин не тільки названих в цій статті, а й інших суб'єктів. З урахуванням цього, ст. 318 ЦК першим серед суб'єктів права власності визнає Український народ, а потім з посиланням на ст. 2 ЦК визнає можливість бути суб'єктами права власності й інших суб'єктів.

4. Цивільний і Господарський кодекси [42], інші закони не диференціюють достатньою мірою правосуб'єктність держави або територіальної громади, з одного боку, та державних органів або органів місцевого самоврядування — з іншого. Це особливо гостро виявилось в процесі приватизації державного (комунального) майна. Відповідно до ч. 3 і 7 ст. 7 Закону «Про приватизацію державного майна» [110] у процесі приватизації державні органи приватизації здійснюють повноваження власника, продають державне майно. Майно, що є в комунальній власності, продають органи, які створюються відповідними місцевими радами. Ці положення на практиці зрозуміли так, що стороною договорів купівлі-продажу майна в процесі приватизації є відповідні органи приватизації та органи, уповноважені місцевими радами. У цьому відображався певний інтерес, прагнення не ставити державу та територіальні громади у коло відповідачів у разі відповідальності продавця за договором про продаж об'єкта приватизації.

Пряме визнання держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад суб'єктами цивільного права (ст. 2, 167 — 169, 326, 327 ЦК) повинне привести до чіткого розмежування як суб'єктів цивільного права держави та її органів, Автономної Республіки Крим та її органів, територіальних громад та органів місцевого самоврядування. Для цього треба переважно перед загальними нормами других законів застосовувати спеціальні положення Цивільного кодексу про цивільну правосуб'єктність держави, Автономної Республіки Крим і територіальних громад. У більшості випадків навіть немає необхідності в переважному застосуванні цих положень, оскільки положення інших законів з цього приводу, як правило, є достатньо визначеними. Наприклад, п. 43 ч. 1 ст. 26 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» [112] встановлює компетенцію місцевої ради щодо затвердження договорів, які укладені сільським, селищним, міським головою від імені ради. Це треба тлумачити буквально: там, де місцева рада є стороною договору, сільський, селищний, міський голова укладає договір від імені місцевої ради. Але ж п. 16 ч. 3 ст. 42 того ж Закону передбачає укладення сільським, селищним, міським головою договорів не тільки від імені ради, а і від імені виконкому та територіальної громади. Таким чином, і раніше, ніж новий Цивільний кодекс, прийнятий Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» не виключав розмежування територіальної громади, місцевих рад та виконкомів як самостійних суб'єктів цивільного права, що не є перешкодою для участі місцевих рад і їх виконкомів у здійсненні цивільної дієздатності територіальної громади поряд із сільським, селищним, міським головою.

5. Новий Цивільний кодекс встановлює наступну класифікацію юридичних осіб:

— юридичні особи публічного права (ст. 81 ЦК);

— юридичні особи приватного права (ст. 83 ЦК);

— товариства (ч. 2 ст. 83 ЦК);

— підприємницькі товариства (ст. 84 ЦК):

— господарські товариства (ст. 113 — 162 ЦК);

— повні товариства (ст. 119 — 132 ЦК);

— командитні товариства (ст. 133 — 139 ЦК);

— товариства з обмеженою відповідальністю (ст. 140 — 151 ЦК);

1 ... 12 13 14 ... 896
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України"