BooksUkraine.com » Еротика » Не моя, Елла Савицька 📚 - Українською

Читати книгу - "Не моя, Елла Савицька"

130
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Не моя" автора Елла Савицька. Жанр книги: Еротика / Романтична еротика. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 12 13 14 ... 165
Перейти на сторінку:
Глава 2(3)

Борюсік і правда довго не ображався, коли дівчата привезли йому кулон з величезним бірюзовим каменем. Настя в них не розбиралася, тому навіть питати не стала що це за диво природи таке. Головне, що високий світловолосий хлопець миттю відтанув, а потім зробив свою роботу на всі двісті відсотків. Руки у нього воістину були золоті. Сяюче волосся тепер слухняно обрамляло овальне обличчя дівчини, надаючи тій ще більш сексуальний вигляд. Маші теж кінчики підрівняв. Тепер дівчата задоволені сиділи в машині біля будівлі студії, де працювала Машка.

- Я побігла, - залепетала та, відкриваючи дверцята і виставляючи на розпечений літнім сонцем асфальт, струнку ніжку на височенному каблуці. - Чекаю на тебе ввечері. І тільки спробуй не прийти!! Мені потрібен повний зал!

- Прийду, прийду! - кивнула Настя, заздалегідь лаючи себе за те, що повелася на поводу у подруги. За Машею зачинилися дверцята і дівчина відправилася додому.

Через кілька годин знову потрібно буде сюди приїжджати на запис якогось нового шоу, ведучою якого була рідна сестра Марії. Знімають пробні випуски, і якщо народ клюне, його подовжать до кінця року, обіцяючи дівчині високі гонорари. Машка там теж однією з помічниць підробляє, так що і їй самій на руку, щоб проект вигорів, а подругу підвести Настя не могла. Треба допомогти, значить треба. Потерпить кілька годин.

Зайшовши в будинок, в ніс відразу вдарив приємний аромат запеченої курки. Це Валентина, їх кухарка, крутилася на кухні, готуючи господарям вечерю.

- Добрий день, Валя, - радо привіталася Настя і отримала у відповідь приємну посмішку жінки.

- Ох, здрастуйте, Анастасія Віталіївна. Нічого, що я вже почала, поки вас не було? - жінка працювала у них всього декілька днів і поки ще між ними відбувалося притирання, але Настя була розташована на її рахунок позитивно.

- Звичайно, ми ж не дарма дали вам ключі. Кухня - ваше королівство тут керуєте Ви! - розгорнулася, щоб відправитися до себе, але зупинилась. – Віктор Сергійович не приїжджав?

- Був, хвилин двадцять тому. Прийняв душ, первдягнувся і поїхав.

- Зрозуміло, - задумливо відповіла господиня і вийшла з кухні. Дістала з сумочки мобільний і набрала чоловіка.

- Так, - прозвучало стримано і сухо.

- Віть, привіт. Ти де?

- Настя, я зайнятий трохи, давай пізніше наберу, - і відключився, змусивши дівчину невдоволено подивитися на телефон. Гаразд, їй не звикати. Правда, раніше чоловіка можна було застати вдома частіше. На Київ у нього грандіозні плани. Пара підопічних у Віктора вже є, але для продюсера цього мало. Він хоче знайти свою золоту жилу, тому і їздить на прослуховування різних не надто відомих груп, щоб знайти тих, хто стане його відкриттям. Настя це розуміла, але як і кожній жінці, їй хотілося хоча б невелику частину уваги і собі. Ось уже який тиждень він навіть не спілкується з нею толком. Пара слів на добу стала нормою. І її це розлютило. Вона кинула все, і поїхала за ним до Києва заради чого? Щоб спостерігати, як Віктор віддаляється? Причиною її згоди було саме бажання бути разом, підтримувати, допомагати. Проводити більше часу за спільними заняттями. Вона і допомогу йому свою пропонувала, і намагалася їздити з ним на прослуховування, але через дві таких поїздки, він заявив, що йому простіше буде одному. Мовляв жіночі групи соромляться в присутності іншої жінки і не можуть повністю розкрити свій творчий хист. А чоловічі, навпаки, щосили лізуть геть зі шкіри, щоб справити враження на привабливу дружину продюсера, а його це дратує. Настя тоді подумала, що він ревнує, і спробувала допомогти в іншому. Зателефонувала знайомим в пошуках талантів, але жоден із запропонованих нею варіантів, чоловікові не сподобався. Так що вона залишила цю ідею, і тепер, коли всі ці події почали накочувати як сніжна куля, розсердилася ще дужче. Навіть душ не врятував втрачений настрій.

Увечері, в обумовлений час, все ще сердита, одягнена в діловий костюм білого кольору, дівчина заходила до будинку, куди ще вдень впурхнула подруга. Машка зустріла її внизу біля ліфта і провела до павільйону, в якому планувалися зйомки.

- Про що хоч буде шоу? - поцікавилася Настя, озираючись на всі боки. У залі була вже чимала кількість народу.

- Про секс, - Шум і базікання глядачів трохи заглушили відповідь подруги.

- Про що? - перепитала дівчина.

- Про секс, - крикнула на вухо Машка, і тут же махнула рукою комусь в залі.

Настя перевела погляд і оторопіла. На одному зі стільців сидів в розвалочку Стас, схиливши голову набік і криво посміхаючись. Цього їй тільки не вистачало. Мало того, що настрій і так нижче плінтуса, так ще й спостерігати за задоволеною фізіономією знайомого, якого вранці бачила практично голим, доведеться.

- А його ти навіщо запросила?

- Я ж казала, мені потрібна масовка. І чим більше, тим краще, - підштовхнувши подругу до східців, блондинка вказала їй на місце поруч зі Стасом, а сама зникла приводити інших. Ось же засада. «Добром це не скінчиться» думала Настя, пробираючись через сидячих до хлопця. Зараз він виглядав охайніше, ніж вранці. Волосся затягнуте в недбалий хвіст на потилиці, випрасувана футболка червоного кольору і світло-блакитні джинси з великою пряжкою. В руці стаканчик з кавою.

- І знову здрастуй, - проспівав солодким голосом, навіть не прибравши ноги з проходу. Настя стукнула по його колінах сумочкою.

- Може, посунешся?

- А що мені за це буде?

- Каблуком буде по ногах, якщо не прибереш. - посміхнувшись, хлопець все ж прибрав ноги, дозволяючи дівчині зайняти своє місце. На кожному стільці лежав невеличкий пакетик з чорною стрічкою всередині. - Хтось без настрою? - запитав він, але дівчина проігнорувала питання. Не буде ж вона йому пояснювати, через що сьогодні вся на нервах.

- Це ще що? - вирішила уточнити, витягуючи атласну тканину з паперового пакету.

- Хрін його знає, - хитнув головою Стас, кивком голови вказавши на саме такий пакетик на його колінах. - У всіх однакові.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 12 13 14 ... 165
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Не моя, Елла Савицька», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Не моя, Елла Савицька"