Читати книгу - "Сфера"

якщо він опускається нижче дев’яноста п’яти, це означає, що тобі треба озирнутися і подумати, що ти зробила не так. Можливо, ти підіймеш свій рейтинг завдяки наступному клієнтові, може, ти знайдеш спосіб удосконалитися. Та, якщо він падає весь час, маєш зустрітися з Деном або з керівником іншої секції, щоб вони поділилися своїм досвідом. Второпала?

— Так, — сказала Мей. — Просто чудово, Джареде. На моїй попередній роботі я нічого не знала, не відала, як ідуть у мене справи, аж поки наставав час підбивати квартальні підсумки. Страшенно дратувало.

— Тоді тут тобі сподобається. Коли заповнять запитальник і оцінять рівень твоїх послуг, а це роблять майже всі, тоді надсилаєш наступне повідомлення, в якому дякуєш за відповіді і заохочуєш розповісти у соцмережах «Сфери» про їхні враження. В ідеалі вони бодай «цвіркнуть», надішлють тобі смайлик, веселий або сумний. За найкращим сценарієм вони мали би «цвіркнути» чи написати про це на іншому клієнтському сайті. Якщо є люди, які «цвіркають» про чудове враження від твого обслуговування, тоді виграють усі. Підходить?

— Підходить.

— Гаразд, тепер спробуймо вживу. Готова?

Мей була неготова, але не змогла признатися.

— Готова.

Джаред відкрив клієнтський запит, а прочитавши, відразу хмикнув, що свідчило про елементарність завдання. Обрав шаблонну відповідь, трохи переінакшив, побажав клієнтові фанатичного дня. Обмін посланнями тривав не більше півтори хвилини, а за дві хвилини на екрані з’явилося підтвердження, що клієнт заповнив запитальник, і вискочила оцінка «99». Джаред відхилився від монітора і повернуся до Мей.

— Отак, непогано? Дев’яносто дев’ять — це добре. Але не можу зрозуміти, чому не сто. Зараз. — Він відкрив заповнений клієнтом запитальник, пробіг очима. — Не видно, чим саме клієнт незадоволений. У більшості компаній скажуть: «Ого, це дев’яносто дев’ять зі ста, майже максимум». Але у «Сфері» той бал гризе наші душі. Погляньмо, чи можемо все ж таки підійнятися до максиму. Надсилаємо ще одного листа.

Він показав їй інший запитальник, значно коротший, де клієнта просять вказати, що і як можна покращити у їхній роботі. Надіслав.

Кілька секунд потому надійшла відповідь. «Усе добре. Вибачайте. Треба було поставити вам “100”. Дякую!»

Джаред легенько вдарив пальцем по екрану, а тоді його великий палець підійнявся вгору.

— Гаразд. Іноді ти можеш напоротися на когось, хто надає мало значення чисельним показниками. Тому треба їх перепитати, внести ясність. І ми знову маємо максимальний рейтинг. Спробуєш сама?

— Так.

Завантажили інший запит, Мей прокрутила у вікні шаблонні відповіді, знайшла потрібну, персоналізувала її і відіслала. Повернувся заповнений опитувальник, і її оцінка була сто балів.

Здавалося, Джаред аж розгубився.

— Перший запит — і сто балів, круто, — сказав він. — Я казав, що з тебе будуть люди.

На мить спантеличився, але швидко оговтався:

— Гаразд, думаю, ти готова працювати. Іще таке. Вмикаємо другий монітор. — Джаред увімкнув менший монітор праворуч від Мей. — Він призначений для внутрішнього листування. Через магістральну лінію подачі сфероїди надсилають повідомлення, що з’являються на другому моніторі. Це щоб ти розуміла, наскільки важливі запити. Час від часу там виникатимуть і мої повідомлення: реєструватимусь або надсилатиму всілякі уточнення чи новини. Добре?

— Добре.

— І як виникатимуть заковики, не забувай перекидати їх на мене, а як захочеш порадитися, то закидай повідомлення або просто заходь. Я отам, далі по коридору. Перші тижні ми часто спілкуватимемося. Я розумію, що ти вчишся. Тому не вагайся.

— Не вагатимуся.

— Чудово. То готова почати почати?

— Готова.

— Гаразд. Відкриваю канал. Зараз на тебе посиплеться град запитів, ти матимеш свою чергу завдань і відбиватимешся від них дві години, до самісінького обіду. Готова?

Мей подумала, що готова.

— Так.

— Ти впевнена? Добре.

Він активував її обліковий запис, жартома віддав честь і пішов. Відкрився канал, і за перші дванадцять хвилин вона виконала чотири запити, а її рейтинг становив дев’яносто шість балів. Зі шкіри вилущувалася, та електрична лихоманка не давала остигнути.

На другому моніторі з’явилося повідомлення від Джареда. «Чудово! А чи не зможемо дотягнутися до “97”?».

«Спробую!» — відписала вона.

«Коли менше ста, надсилай другий запитальник».

«Добре», — написала вона.

Надіслала додаткових сім запитальників, і три клієнти виправили свою оцінку на «100». До 11:45 встигла відповісти ще на десять запитань. Тепер її середня оцінка становила дев’яносто вісім балів.

Знову з’явилося повідомленням на другому моніторі, від Дена. «Просто фантастично, Мей! Як настрій?»

Мей страшенно здивувалася. За нею стежив керівник відділу і вже першого дня був такий люб’язний?

«Дякую. Добре!» — відповіла вона і прийняла запит наступного клієнта.

Під першим повідомлення від Джареда виникло друге:

«Чимсь допомогти? Є складні запитання?»

«Дякую, ні! — написала вона. — Поки що все добре. Дякую, Джареде!» Повернулася до першого монітора, аж на другому знову вигулькнуло повідомлення від Джареда.

«Пам’ятай, що я можу тобі допомогти, лише скажи».

«Ще раз дякую!» — написала вона.

До обіду відповіла на тридцять шість запитів, а її середня оцінка становила дев’яносто сім балів.

Надійшло повідомлення від Джареда. «Так тримати! Надсилаймо додаткові запитальники клієнтам, які оцінили нижче, ніж на сто».

«Надсилаю», — відповіла вона і надіслала їх тим, кому ще не встигла. Отримала кілька виправлених оцінок з «98» на «100», а тоді побачила повідомлення від Дена: «Чудово, Мей!»

Кілька секунд потому на другому моніторі з’явилося ще одне повідомлення, відразу під Деновим. Цього разу від Енні: «Ден каже, що ти даєш жару. Моя гарна дівчинка втикає!»

А відтак повідомлення — про неї згадали у «Цвіркуні». Мей клікнула і прочитала. Написала Енні. «Нуб Мей дає жару!» І це отримали всі співробітники кампусу — десять тисяч сорок одна особа.

«Цвірк» переадресували триста двадцять два рази, з’явилося сто вісімдесят сім коментів. Вони вигулькнули на другому моніторі, їхня кількість зростала. Мей не мала часу навіть побіжно прочитати, лише хутенько прогорнула, бо визнання завжди приємне. Під кінець дня середня оцінка Мей становила дев’яносто вісім балів. Вітальні повідомлення надійшли від Джареда, Дена та Енні. Кілька разів про це також «цвіркнули», святкуючи, як Енні сказала, «найвищий бал нуба за всю історію ВК, і хай вам супергрець».

До першої п’ятниці на новій роботі Мей обслужила чотириста тридцять шість клієнтів і запам’ятала всі шаблони. Її вже ніщо не дивувало, хоча від різноманітності користувачів і їхніх компаній голова йшла обертом. «Сфера» була присутня скрізь, і Мей підсвідомо вже роками про це знала, та усвідомлення справжнього розмаху діяльності прийшло тільки після отримання запитів від людей, які мали бізнес і покладалися на «Сферу» у рекламі своїх товарів, відстеженні власного кібервпливу, в розумінні того, хто і коли купує їхній продукт. Мей тепер мала клієнтські зв’язки у Клінтоні, що в Луїзіані, в Патні, що у Вермонті; у Мармарисі, що в Туреччині, у Мельбурні, Ґлазґо та Кіото. Вони незмінно були дуже ввічливі у своїх запитах — спадщина «ВірТи», — а також щедрі у своїх оцінках.

У п’ятницю, ближче до обіду, її середній