Читати книгу - "Таємниця Чорного Дракона, Аманді Хоуп"

- А скільки всього принців? - спитала, заспокоюючи і даючи йому зрозуміти, що це єдине, що я розібрала з його полум'яного мовлення.

 - Усього п'ять, - видав він, з радістю змінюючи тему. — Три принца від першої дружини імператора, що передчасно спочивала, один від другої, яка теж пішла в світ інший надто рано, і один від третьої дружини нинішньої імператриці.

Нахмурилася. У них тут що, дружини мруть, як мухи, встигши народити дітей? Чи вбивають їх, як непотрібний вже, витратний матеріал?

Жах! Первісні часи – дикі звичаї! Ну і потрапила ж я!

Далі розпитувати перехотілося. Все одно я скоро піду звідси. Мені б тільки знайти те місце в лісі, де був портал у наш світ. Щоправда, на портал мало схоже, скоріше воронка, в яку мене й затягло. Адже ми з Ванькою лише за продуктами пішли. Сходили за хлібцем...

Хоч би знати, де цей засранець. Це ж, якщо ми зараз неподалік кордону, братик міг потрапити в протилежний табір. І де мені тепер шукати його?

Ні, цим страшним світом я одна в його пошуках бігати не буду. Повернуся додому, звернуся до поліції. Ага, і мене під шумок із мигалками до лікарні.

Краще все Серьозі розповісти, вірніше не все, тільки ту частину, де нас викрали. Не говоритиму, що інший світ. Скажу, так і так, потягли Ваньку невідомі особи, просто на моїх очах. Та додам: добре озброєні. Щоб рятувальники, як мінімум, з автоматами завітали.