Читати книгу - "Брехня з присмаком правди. Книга друга, Єва Басіста"

Додому я повернулася в доволі поганому настрої. Мене у черговий раз засмутила мама, яка постійно повторювала своє. Невже вона не розуміє, що на цей час діти нам не актуальні? Одним словом дуже складно, що мені, аж не хотілося про це думати та згадувати.

Коли мої пальці відчинили вхідні двері, то я відчула, що щось не так, а мої очі побачили чуже взуття. Воно належало жінці, адже це були червоні туфлі.
Моя душа пішла у п'ятки. Я згадала, як декілька років тому спіймала на зраді Толіка. Зараз у мене був аналогічний стан.

Тихими кроками я зайшла до спальні, але там нікого не було, а коли розвернулася, то за моєю спиною стояв Ральф. Він злякав мене.

- Більше не роби так, - сказала я, дивлячись на нього.

- Вибач, - взяв він мене за руку.

- У нас гості? - спостерігали мої очі за його реакцією.

- Так.

- Хто?

- Це частина мого сюрпризу, - вирішив заплутати мене Лауда. Я спочатку не зрозуміла, але через секунду до мене дійшло. Господи, невже він хоче інтиму в трьох? Ні, надіюся, що це щось інше...

- Тільки не кажи, що... - почала говорити я, але він не дав мені цього зробити. Мій чоловік схопив мене за руку та став тягнути до кухні, де сиділа якась блондинка. Вона пила каву та мала на вигляд років двадцять.

- Це Ярослава, - сказав Лауда.

Вона у відповідь усміхнулася та кинула на мене погляд, що оцінював мої параметри. Це мене ще більше обурило.

- Як тобі? - запитав мій чоловік, не приховуючи радість.

- Ти ідіот! - сказала я до нього німецької, а до блондинки звернулася українською: -Геть з мого будинку, шльондро!

Вона такого не очікувала. Дівчина роззявила рота та наче не розуміла, що їй робити.

- Двері прямо! - знову закричав мій голос.

Нарешті ця блондинка зрозуміла, що від неї хочуть та підняла свою п'яту точку та пішла.

Ральф нагадував рибу. Він не розумів чому я так зробила.

- Ліно, якого лисого дідька? Це був сюрприз!

- Це для мене не сюрприз, а дурня! Невже ти думав, що я нормально відреагую, коли у нашому ліжку лежатиме ще одна жінка?

- Ну тоді візьмімо чоловіка, - нахмурився Ральф.

Мені хотілося чимось важким вдарити Лауду. Його слова знущалися з мене.

- Невже ти думаєш, що я хочу  такого ?

- А чому ні?

Я схопилася за голову. Мій чоловік мене не розумів. Невже моя реакція нічого йому не говорить? Чи я маю пояснювати очевидні речі.

- Ліно, ти сама казала, що не проти такого, - говорив він. - Ти навіть погодилася.

- А ти бачив мою реакцію коли ти мене питав про це? - ледве стримувала я сльози.

- Ні, то було давно.

- Я сказала, що не проти, бо не хотіла тебе засмутити.

- Ти мені брехала? - обурився Ральф.

- Так! - відказала я. - Бо деякі твої фантазії трішки збочені, а твоя пропозиця взагалі зрада!

- Ліно, я шокований. Це не зрада, а спосіб урізноманітнити сексуальне життя. Не живи стереотипами...

Мене вивели зі себе його слова. Лауда ніс дурню, яка може вкластися у голову лише порно актрисі.

- Якщо хочеш можеш догнати свою нову подружку та запросити ще десять, але в цьому я брати участь не буду!

- Ліно! - намагався схопити мене за руку Ральф, але я різко вибігла з кухні, а потім голосно зачинила двері квартири. Я не могла знаходитися у тому приміщенні. На мене давили стіни, які пахли хтивими думками мого чоловіка...