Читати книгу - "Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів"

FATF (Financial Action Task Force on Money Laundering) — міжурядова організація, яка створена відповідно до рішення саміту “великої сімки” в Парижі в 1989 р. як реакція на зростаюче занепокоєння рівнем відмивання (легалізації) коштів. На момент створення вона налічувала 16 членів: країни “великої сімки”, Європейська Комісія та вісім інших країн. Скликання FATF відбувалося за ініціативою голів країн “великої сімки” або урядом і президентом Європейської Комісії.

Перед цією організацією ставляться завдання дослідження методів і тенденцій відмивання (легалізації) коштів, аналіз заходів по боротьбі з відмиванням грошей на національному і міжнародному рівні, які були здійснені, а також розробка і викладення заходів, які повинні бути вжиті в процесі боротьби з відмиванням (легалізацією) коштів.

Особливістю діяльності FATF є те, що ця організація не має чітко визначеного статуту або необмеженої тривалості свого існування. Міжнародна група здійснює свою діяльність на основі спеціального мандата, який видається на п’ять років. У квітні 1990 р. FATF оприлюднила “Сорок рекомендацій з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей”. Цей документ являє собою всебічний план дій, який має забезпечити боротьбу проти відмивання коштів. Рекомендації містять необхідну сукупність контрзаходів проти відмивання коштів, які охоплюють злочинні прояви в системі правосуддя і правозастосовну діяльність, фінансову систему і її регулювання, міжнародну співпрацю. “Сорок рекомендацій...” були визнані, індосовані та прийняті багатьма міжнародними організаціями. Вони базуються на принципах, які повинні бути покладені в основу боротьби з відмиванням коштів, при цьому гнучкість цих принципів дає змогу їх реалізовувати з урахуванням специфічних обставин і конституційної побудови країни.

У 1996 і 2003 р. FATF вносила зміни до “Сорока рекомендацій з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей” на основі висновків, які були зроблені в процесі вивчення методів з відмивання (легалізації) кримінальних доходів, і після проведення двох раундів взаємних оцінок її країн — членів та юрисдикцій.

Сьогодні організація налічує 32 країни: Аргентина, Австралія, Австрія, Бельгія, Бразилія, Канада, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Гонконг, Китай, Ісландія, Ірландія, Італія, Японія, Люксембург, Мексика, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Російська Федерація, Сінгапур, Південно-Африканська Республіка, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Туреччина, Великобританія, Сполучені Штати Америки, Фінляндія, а також дві міжнародні організації: Рада співпраці країн Перської затоки, Єврокомісія.

Крім того, є міжнародні організації, які співпрацюють з FATF і мають на меті боротися з відмиванням коштів, зокрема APG — Азіатсько-Тихоокеанська група по боротьбі з відмиванням грошей; GAFISUD — Група з розробки заходів боротьби з відмиванням грошей у Південній Америці; CFAFTF — Карибська група з розробки заходів боротьби з відмиванням грошей; MONEYVAL — Спеціальний комітет експертів Ради Європи з оцінки заходів боротьби з відмиванням грошей; ESAAMLG — Південно-Східна Африканська група по боротьбі з відмиванням грошей. Міжнародні організації, які спостерігають за діяльністю FATF: Африканський банк розвитку, Азіатський банк розвитку, Секретаріат Співдружності націй, Європейський банк реконструкції і розвитку (EBRD), Центральний європейський банк (ECB), Міжамериканський банк розвитку (IADB), Європол, Міжнародна асоціація страхових спостерігачів (IAIS), Міжнародний валютний фонд, Міжнародна організація комісії цінних паперів (IOSCO), Інтерпол, Організація американських країн / Міжамериканський комітет проти тероризму (OAS/CICTE), Організація американських країн / Міжамериканська комісія контролю (управління) зловживання наркотиками (OAS/CICAD), Офшорна група банківських спостерігачів (OGBS), ООН, Світовий банк, Світова митна організація ( WCO).

Структурна будова ФАТФ має такий вигляд: секретаріат, президент, спеціалізовані служби, фінансовий форум і тимчасові групи. Рішення, які приймаються секретаріатом, відображаються на папері і базуються на письмових або усних заявах від делегацій. Усі члени активно працюють, щоб досягти домовленості з багатьох проблем, з якими вони мають справу. Офіційними мовами FATF є англійська і французька.

Президент призначається для головування у FATF терміном на один рік з числа посадових осіб найвищого рівня з країн-членів. Серед країн, представники яких головували в організації, можна назвати такі: Франція (протягом перших двох років), Швейцарія, Австралія, Великобританія, Нідерланди, США, Італія, Бельгія, Японія, Португалія, Іспанія, Гонконг, Китай, Німеччина, Швеція.

Фінансовий форум послуг збирається кожні два роки з метою обговорення стану фінансового сектора послуг та інших сумісних професійних чи ділових інтересів, а також для обговорення тем загального занепокоєння.

Тимчасові групи досліджують спеціальні теми, що потребують детальнішого аналізу в рамках повних зустрічей FATF. Такі групи мають спеціальні мандати і звітують на кожній повній зустрічі про результати своєї роботи.

Спеціалізовані служби є складовими секретаріату цільової групи і допомагають президенту. Ці служби, як і сам секретаріат, розміщені в штабі Організації економічного Співробітництва і розвитку в Парижі, Франція. Хоча секретаріат FATF базується в штаб-квартирі ОЕСР, FATF є незалежною міжнародною організацією.

Результати своєї діяльності ФАТФ публікує у щорічних звітах, які мають назву “Звіт про типології відмивання грошей” і в яких відображено схеми відмивання грошей, що використовуються у світовій практиці.

9.1.3. Міжнародні організації по боротьбі з легалізацією (відмиванням) доходів, отриманих злочинним шляхом

Система міжнародних організацій по боротьбі з легалізацією (відмиванням) доходів, отриманих злочинним шляхом, включає:

• FATF — Міжнародна міжурядова організація по розробці фінансових заходів протидії легалізації (відмиванню) коштів;

• APG — Азіатсько-Тихоокеанська група по боротьбі з відмиванням грошей;

• GAFISUD — Група з розробки заходів боротьби з відмиванням грошей у Південній Америці;

• CFAFTF — Карибська група з розробки заходів боротьби з відмиванням грошей;

• MONEYVAL — Спеціальний комітет експертів Ради Європи з оцінки заходів боротьби з відмиванням грошей;

• ESAAMLG — Південно-Східна Африканська група по боротьбі з відмиванням грошей.

Рис. 5. Сучасна система міжнародних організацій по боротьбі з легалізацією коштів, отриманих злочинним шляхом

9.2. Фінансовий контроль над злочинами, пов’язаними з легалізацією (відмиванням) доходів, отриманих злочинним шляхом

Одним із дієвих заходів з протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, є фінансовий моніторинг. Відповідно до Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” від 28 листопада 2002 р. фінансовий моніторинг здійснюється на двох рівнях — первинному і державному.

Первинний моніторинг являє собою діяльність з виявлення фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу, та інших фінансових операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, отриманих злочинним шляхом. Його суб’єктами є банки, страхові та інші фінансові установи; платіжні організації, члени платіжних систем, еквайрингові та клірингові установи; товарні, фондові та інші біржі; професійні учасники ринку цінних паперів; інститути спільного інвестування; ігрові заклади, ломбарди, юридичні особи, які проводять будь-які лотереї; підприємства, організації, що здійснюють управління інвестиційними чи недержавними пенсійними фондами; підприємства і об’єднання зв’язку,