Читати книгу - "Лукомор'я. Дубль два, Лара Роса"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Божевільна! Ти що ж твориш?!
Не маючи сил навіть очі розплющити, я уткнулась носом у шию, що пахла улюбленим кедром та ірисом, куди й видихнула ледве чутно:
– Скучила…
– Ідіотка, – проскреготали мені у відповідь вже трохи більш спокійним тоном.
Та й по тому! Вперше, чи що, мене вшанували такого втішного звання? Якщо при цьому ще й на руках регулярно носитимуть, то я потерплю. Не знаю, скільки мене носили таки коридорами – чи то зі свідомості ненадовго вивалилась, чи з часу – та нарешті вклали у ліжко, акуратно стягнули полуботки, й накрили ковдрою. Ще б у лобика поцілували! А! Ні. Поцілували – у рамках перевірки температури, мабуть.
Ігор взяв мене за руку, і я відчула, як він знов почав вливати в мене енергію. Я навіть сили очі розплющити відшукала: обличчя Колвіна було похмурішим за похмуру хмару. Залишилось тільки зітхнути важко:
– Ти хоч нікого не вбив?
Його жовна сердито заграли:
– Не встиг через одну невгамовну дівицю!
Я спробувала стиснути його руку своїми ослабілими пальцями:
– Ігоре, княжий замок – не Темнолісся, а той, хто це зробив, явно не з нав’їх. Не думаю, що тут варто здійснювати таке божевілля. Гадаю, є закони.
Він ткнувся лобом в мої пальці, пробурчавши при цьому:
– Миротвориця…
– Мудра дівчинка, – долетів від дверей голос князя.
З-за його спини виринула Алєля, за котрою тихенько крався Мілош, намагаючись здаватись непомітним.
Колвін скинувся, а його жовна ледь не ходуном заходили:
– Цю мудру дівчинку намагались вбити, якщо хтось забув!
Співчутливий погляд князя, поки він дивився на мене, враз спохмурнів:
– Вони будуть покарані. Та для цього Гражина потрібна мені живою, оскільки тепер в мене є досить серйозна підозра з приводу раптової хвороби та смерті попереднього радника з питань торгівлі, а розв’язати язика доньці буде легше, ніж Здебору. Та й він через неї, може, швидше заговорить. До того ж, я б волів взнати причину її злочину.
Що ж, злочинці схоплені. Справедливість начебто тріумфує. А от моє везіння, судячи з усього, вичерпано. Як же все-таки хочеться жити!
* Глотник – аналог гаргульї. Рогата, крилата, отруйна тварина, що живе у Наві.
* Шишига – капосне створіння, що живе в очеретах Наві. Сучкувате й невелике за розміром.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Лукомор'я. Дубль два, Лара Роса», після закриття браузера.
