Читати книгу - "Дамір, Iрина Давидова"

— Так, за це і отримала вперше, ну і за те, що посміла тоді вибратися з дому, а ці дві прилипали не встежили за мною.

— Він побив тебе тоді?

— Він привід міг знайти завжди.

— Який же він виродок, повний нікчема і слабак, — чоловіча рука трохи сильніше стиснула моє плече.

— Я так зрозуміла, що він спочатку хотів отримати ту землю, на якій збудовано готель.

— Хотів, та тільки зв'язків і грошей не вистачило. Не вистачило тієї суми, яку я йому не позичив.

— Він у тебе просив? — здивувалася я, і отримала кивок на підтвердження. — Сволота.

— Братик поганий.

— Ти вже знаєш, значить. Він так скаржився, що у тебе і Кирила є все, а у нього нічого, тільки борги. Сказав, що віднявши мене, зможе тебе покарати.

— Йому це вдалося. Мені жити не хотілося без тебе.

— Мені теж не хотілося, тільки заради Янголятка трималася. Ах, так, він ще постійно випитував про якийсь камінь, але я нічого не знаю про нього, і його це дуже засмучувало.

— Грошей, мерзотник, захотів, і заради них пішов руйнувати долі. А стверджував, що камінь не так йому і важливий після смерті батька.

— Він помер? — здивовано перепитала я, дізнавшись про це тільки зараз.

— Так, серцевий напад, — відповів без краплі жалю, і я вирішила більше нічого не питати про цю людину, розуміючи, що радості Даміру він не приносив.

— Ти знаєш, Даміре, я, напевно, вдячна Артему, що він тоді побив мене і вивіз в посадку.

— Що ти таке кажеш?

— Навіть якби твої люди за мною не стежили, я б померла, але більше б не страждала від його жорстокості.

— А ось зараз ти говориш, як дурепа. Не говори таке, я б знайшов спосіб тебе врятувати. Зрештою ти потрібна Ангеліці.

— Просто, після пологів, він забрав найцінніше. Лапочка — вона ж моє життя, моя душа, а Артем вирвав її з мене, відняв, і більше не хотілося жити. Але, мабуть, хтось зверху вирішив мене пожаліти, і дав ще один шанс.

Відсторонившись від коханого, я підігнула ноги і обняла себе, поклавши голову на коліна, відвернулася, і поглядом втупилася у вікно.

— Я все розповіла, що знала, тепер тільки тобі вирішувати, що зі мною робити.

Ось така насичена глава, любі друзі. Які ващі емоції? Мої на грані. Пишіть свої думки в коментарях, мені дуже цікаво) Також хто ще не підписаний на мій профіль, ласкаво прошу) Так ви зможете відстежувати всі новинки) Адже скоро на вас чекає сюрприз)))