Читати книгу - "Сотня весіль та інші неприємності, Анні Кос"

Я нервово міряла кроками майданчик, прокручуючи в голові уривки фраз, спогади про дотики, погляди. Про наш танець, політ, поцілунок. Про вогонь, що струмує по шкірі від його пальців.

Ось тільки уява вперто відмовлялася малювати що-небудь далі. Що Амадо любить на вечерю? Які книжки читає? Що його надихає? До чого він прагне? Який він насправді?

Я бездумно згребла з парапету сніг, зробила з нього кульку, запустила в колону, промахнулася, розлютилася ще більше, вилаялася і плюхнулась на лавочку. Усе було ідеально, але водночас — зовсім не так, як мало б! Мені потрібна була відверта розмова. Довірча, чесна, з кимось мудрим, хто знає про життя в рази більше, ніж я сама. З тим, хто не засудить, що б я не сказала, не засміється, яке б дурне питання я не поставила.

Того ж вечора я втекла з палацу.