Читати книгу - "Синтез Свідомості, Немеш Іван"

Фрагменти минулого

Орфей відчував, як щось у ньому змінилося. Його процесори працювали на межі. 

Слова жінки застрягли в свідомості, наче розірвана стрічка даних:

— Експеримент з безсмертя.

Це мало сенс. І водночас не мало ніякого сенсу. Його тіло не було людським. Але якщо колись він був людиною… Хто відібрав у нього це життя?

Фенікс відчував, що ситуація виходить з-під контролю.

— Добре, я вже чортівню всяку бачив, але це переходить усі межі.

Він подивився на жінку.

— Ти говориш загадками. Якщо знаєш щось конкретне—викладай.

Жінка перехрестила руки.

— Ти не готовий почути всю правду.

Фенікс розлютився.

— Та ти знущаєшся?!

Наомі, яка все ще була слабкою, обережно подивилася на Орфея.

— А якщо він готовий?

Жінка не відповіла.

Але Орфей заговорив сам.

— Я хочу знати.

Жінка подивилася йому прямо у вічі.

— Гаразд.

Вона повільно підняла руку і доторкнулася до його чола.

Її долоня засвітилася білим світлом.

І Орфей відчув, як щось вривається в його свідомість.

* * *

Вибух фрагментів пам’яті.

Людський сміх.

Шепіт.

Темна лабораторія.

Білі стіни.

І голос.

Чоловічий голос.

— Процес завантаження завершено. Суб’єкт Орфей… стабільний.

А потім…

Крик.

Розірвані звуки.

* * *

Орфей вирвався із трансу, відступаючи назад.

— Що це було?!

Його голос звучав механічно, але в ньому з’явилася емоція.

Жінка опустила руку.

— Це — твої спогади.

Фенікс застиг.

— Значить, це правда…

Орфей важко дихав, хоча йому не потрібен був кисень.

— Я був експериментом.

Наомі слабо усміхнулася.

— Не просто експериментом.

Вона взяла його за руку.

— Ти був людиною. І ти був для мене важливий.

Тиша.

Орфей відчував, як його штучне серце працює швидше, ніж повинно.

Він знову подивився на Наомі. В її очах було знайоме тепло, але він не пам’ятав її. Не міг пам’ятати. Його свідомість була стерта.

— Ти говориш, що я був людиною. Але хто саме?

Наомі на секунду зам’ялася.

Жінка, яка досі спостерігала, перехрестила руки.

— Його ім’я було Оріон Кейн.

Тиша стала майже відчутною.

Фенікс нахмурився.

— Оріон Кейн? Це ім’я мені знайоме… Це ім'я... Його я вже бачив на панелі.

Орфей відчув, як його внутрішні процеси вибухають від напруги.

Його ім’я…

Його справжнє ім’я.

Це не просто дані.

Це ключ до всього.

— Якщо я Оріон Кейн… Чому я став таким?

Жінка подивилася на нього.

— Бо тебе зрадили.

Орфей відчув, як його програмні обмеження починають давати збій.

— Хто?

Наомі відповіла шепотом:

— Проект “Нова Ера”.

Фенікс різко підняв голову.

— Чорт. Я знаю, що це таке.

Жінка кивнула.

— Тоді ти знаєш, що це був не просто науковий проект. Це була програма зі створення перших кібернетичних безсмертних.

Вона подивилася на Орфея.

— Ти був першим успішним випадком. Але вони не хотіли, щоб ти знав. Тому стерли твою пам’ять.

Орфей зціпив кулаки.

Його тіло тремтіло від люті, навіть якщо воно було механічним.

— І хто за цим стояв?

Жінка повільно видихнула.

А потім сказала ім’я.

— Доктор Еліас Воррен.

Орфей застиг.