Читати книгу - "Киянка Красуня Подолянка"

Кажуть, що місто Київ заснував саме князь КИЙ. Та історія не підтверджує цього.

БОЯРИ — знатні люди, дорадники й прибічники князя.

ТРОН — крісло, на якому засідав князь, коли вирішував державні справи.

ТРИЗНА — за старим, ще поганським звичаєм, гостина-бенкет у пам'ять покійника.

АДАМАШОК — дорога, блискуча тканина.

СОБОЛЬ — невеликий звір, що його хутро дуже дороге.

ВАРЯЗЬКА ЗЕМЛЯ — сьогодні Скандинавія із країнами Швецією та Норвегією.

КНЯЗІ АСКОЛЬД І ДИР — знані в нашій історії київські князі.

ПОЛОВЦІ — монгольські племена, які жили в степах на сході й півдні України.

ОРДА — монгольське слово, означає військо або й державу.

ХОЗАРИ — нарід, який у княжі часи створив свою державу на схід від України.

КЕРСЕТКА — безрукавна блюзка, часто вживана в україн­ському жіночому одязі.

ДОМОВИК — у повір'ях наших предків-поган, маленький душок, який стереже дому.

КОЗУБЕНЬКА — посудина із кори дерева.

БУРШТИН або ЯНТАР — зціпеніла живиця дерев, жовто-золотої краски, із нього виробляли дорогоцінні прикраси.

БАГОВИННЯ — водні рослини, ховзькі й неприємні.

ВЕРЕТЕНО — ручне знаряддя для прядіння, що становить собою тонку паличку з видовженими загостреними кінцями і потовщенням посередині.

ДЕРЕВЛЯНИ — українське плем'я, що жило в лісистих околицях між ріками Дніпром, Случчю й Тетеревом.

ВЕРШНИК — їздець на коні.

ТУЧА — зливний дощ, буря.

ЩОГЛА — стовп на кораблі, що на ньому розвішували вітрила, щоб вітер поганяв корабель.