BooksUkraine.com » Інше » The Russia Conundrum - Mikhail Khodorkovsky-ua, Mikhail Khodorkovsky-ua 📚 - Українською

Читати книгу - "The Russia Conundrum - Mikhail Khodorkovsky-ua, Mikhail Khodorkovsky-ua"

43
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "The Russia Conundrum - Mikhail Khodorkovsky-ua" автора Mikhail Khodorkovsky-ua. Жанр книги: Інше. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 13 14 15 ... 73
Перейти на сторінку:
і повернути Росію до соціалістичної ортодоксії. Після поразки путчу жорстких комуністів змовники були очорнені і відправлені до в’язниці. Серед них були керівники КДБ, в тому числі його тодішній голова Володимир Крючков. Для таємної поліції наслідки були негайними і зрештою катастрофічними. КДБ, до якого багато радянських громадян і без того ставилися з сумнівом, тепер у свідомості мільйонів людей асоціювався зі зловмисною силою, яка намагалася захопити контроль над майбутнім їхньої країни і позбавити її народ свободи і процвітання, які обіцяли Горбачовські реформатори.

22 серпня 1991 року, коли стало зрозуміло, що путч провалився, тисячі людей зібралися перед Луб’янкою. Демонстрації, давно заборонені в СРСР, за Горбачова були дозволені, тому не було нічого дивного в тому, що люди вийшли на вулиці. Але події наступних годин були настільки іконоборчими, в прямому сенсі цього слова, що я ніколи їх не забуду.

У центрі Луб’янської площі дуже помітним символом репресій КДБ був повалений пам’ятник Феліксу Дзержинському, засновнику ЧК, який був дуже помітним символом репресій КДБ. Натовп обмалював його постамент гаслами - “вбивця”, “царевбивця”, “антихрист” - і скандував “Свободу!” і “Геть КДБ!”. Комусь вдалося обмотати шию Дзержинського мотузкою, схожою на петлю ката, і спробувати - безуспішно - повалити його за допомогою автобуса. Почали сутеніти. Звідкись - тоді ніхто не знав звідки - на площу з гуркотом в’їхали три автокрани на чолі з групою будівельників, які провели їх крізь натовп. Одного з чоловіків підняли високо в кошику автопідйомника, аж поки він не зіткнувся віч-на-віч із “Залізним Феліксом”. Мотузку замінили металевим зашморгом, прикріпленим до стріли крана. Незадовго до півночі 15-тонна статуя невпевнено піднялася в повітря, погойдуючись, як повішений. Вибухнув феєрверк. Натовп аплодував. Люди штовхали і плювали на повалену статую. На самій Луб’янці в жодному вікні не горіло жодного вогника. Колись недоторканний КДБ був принижений, його страшна репутація всемогутності зруйнована. Це був переломний момент.

Протестувальники святкують після повалення пам’ятника Феліксу Дзержинському на Луб’янській площі, 23 серпня 1991 року

Вид на Луб’янку і пам’ятник Феліксу Дзержинському до його повалення

- *

В атмосфері свободи, що настала після розпаду СРСР, нове російське керівництво прагнуло унеможливити повернення країни до поліцейської держави минулого. Реформаторський голова Вадим Бакатін був призначений для руйнування моноліту КДБ, проголосивши: - Традиції чекізму мають бути викорінені. - Бакатін запровадив заходи, спрямовані на обмеження позасудового контролю спецслужб над суспільством: КДБ буде розформовано і замінено незалежними органами, які конкуруватимуть між собою на рівних; вони будуть прозорими, діятимуть на засадах верховенства права і поваги до прав людини; їхнім основним завданням відтепер буде боротьба зі злочинністю, а не переслідування політичних поглядів.

Наступне десятиліття було важким часом для таємних поліцейських. Організація-наступниця КДБ, ФСБ, була блідою тінню свого попередника, була реструктуризована і, здавалося, кастрована, працювала зі значно скороченим бюджетом і лише половиною свого попереднього штату. Це означало, що 200 000 колишніх співробітників КДБ, людей, які звикли до безконтрольної влади над своїми співгромадянами, стали безробітними. Тисячі з них знайшли роботу в приватних охоронних структурах, як охоронці, аналітики та виконавці, допомагаючи політикам, бізнесменам або - в багатьох випадках - тіньовим фігурам зі світу організованої злочинності, що стає все більш помітним. Зв’язок між КДБ і мафією стане явищем загальнонаціонального масштабу. Навіть ті агенти, які залишалися на службі у ФСБ, отримували невизначену і часто невиплачувану заробітну плату. Як наслідок, вони також були вразливі до вербування приватним бізнесом та кримінальними угрупованнями, використовуючи свої внутрішні знання та авторитет, щоб заробляти гроші на стороні, навчаючись служити державі та власним приватним інтересам водночас.

Існувала ще одна категорія співробітників КДБ - чоловіки і жінки, чий ідеологічний світогляд був сформований організацією, і які були віддані справі повернення її з мертвих. Навіть коли радісний натовп святкував кінець терору в серпні 1991 року, невелика група офіцерів вислизнула з Луб’янки, залишаючись у тіні, і непомітно відкрутила залізну дошку пам’яті Юрія Андропова, врятувавши її від гніву натовпу. Андропов був шанованим головою КДБ, який служив понад 15 років на піку могутності організації в тисяча дев’ятсот шістдесятих і тисяча дев’ятсот сімдесятих роках, перш ніж змінив Леоніда Брежнєва на посаді генерального секретаря Радянської Комуністичної партії в 1982 році. Його рання смерть скоротила його правління як радянського лідера, але репутація Андропова в колах КДБ залишалася високою. Коли тисяча дев’ятсот дев’яності роки обернулися політичним розчаруванням і економічним колапсом, його ім’я згадували таємні міліціонери, які прагнули повернути свої дні слави - якби тільки Андропов був живий, говорили вони один одному, він би врятував комунізм, запобіг хаосу бандитського капіталізму і встановив би щось на зразок китайської державної моделі. Їхня ностальгія за минулим подвоювалася труднощами з пошуком своєї ролі в Росії сьогодення; вони робили те, що було потрібно, щоб вижити, вичікуючи свого часу, мріючи повернути собі місце за найвищим столом. Найважливіше те, що, як ми мали дізнатися на власній шкурі, саме до цієї категорії розчарованих апаратників належав Володимир Путін.

Багато росіян не поділяють думку про те, що сьогоднішні співробітники ФСБ - це лиходії, які топчуть права людей у себе вдома і вбивають невинних жертв у Великобританії. Навіть у тисяча дев’ятсот дев’яностих роках, в часи найбільшої відкритості нашої країни, існувало відчуття, що розформування КДБ позбавило Росію потужної сили правопорядку, без якої країна може вийти з-під контролю.{4} Без важелів нагляду і примусу, які забезпечував сильний апарат безпеки, уряд Бориса Єльцина мав мало засобів для боротьби з безпрецедентним сплеском організованої злочинності, що охопив країну. Потрібно було знайти альтернативні механізми. З необхідності - чи, можливо, за власним бажанням - ФСБ шукала порозуміння з кримінальним світом. У більшості великих міст Росії ФСБ взяла на себе роль посередника між гангстерами, бізнесменами та міськими чиновниками, часто за допомогою колишніх співробітників КДБ, які працювали в усіх трьох таборах. Метою було досягти компромісу, неформального перемир’я, за якого злочинці пом’якшили б свою поведінку, що дозволило б владі підтримувати видимість порядку на вулицях, закриваючи очі на їхню злочинну діяльність.

У Санкт-Петербурзі ця домовленість була інституціоналізована. Мер Анатолій Собчак доручив Путіну, який на той час був першим заступником голови міського уряду Санкт-Петербурга, працювати з кримінальним світом міста. Роль Путіна полягала в тому, щоб кооптувати босів організованої злочинності, щоб забезпечити мінімізацію спалахів насильства і дезорганізації. Натомість кожен отримував частку прибутку від розгулу рекету, проституції та транспортування наркотиків. Силовики, які охороняли фаустівську угоду між владою

1 ... 13 14 15 ... 73
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «The Russia Conundrum - Mikhail Khodorkovsky-ua, Mikhail Khodorkovsky-ua», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "The Russia Conundrum - Mikhail Khodorkovsky-ua, Mikhail Khodorkovsky-ua"