Читати книгу - "Казочки гуцульські, Маїра Цибуліна"

Жабик і муха рушили в дорогу. Йшли, вони йшли й нарешті вийшли з лісу на галявину, де було багато квітів і багато ластівок кружляло в небі. Одна ластівка прилетіла до Жабика і мухи.

- Ластівко, ти знаєш, де можна знайти Дощ? - запитала муха.

- Знаю, - відповіла ластівка. - Я його сьогодні бачила і він скоро має бути тут.

Небо раптово затяглося хмарами, почувся грім і блискавки освітили все небо навкруги. З'явився Дощ.

- Дощику, Дощику! - закричало жабеня Жабик. - Врятуй мій ставочок, а то ми всі загинемо від посухи. Я тебе дуже прошу.

- Гаразд! - мовив Дощ з неба. - Іди додому і не хвилюйся. Передай усім, що я уже йду.

Жабик подякував Дощику, ластівці та мусі, і швидко поскакав додому.