Читати книгу - "Хрещений Батько"
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Хрещений Батько" автора Маріо Пьюзо. Жанр книги: Детективи. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!
Шрифт:
-
+
Інтервал:
-
+
Добавити в закладку:
Добавити
Перейти на сторінку:
дістануть дозвіл утворити нові «родини» на основі своїх загонів. Тессіо отримає гральні заклади у Брукліні, разом з операціями в порту, Клеменца — гральні заходи на Манхеттені й зв'язки «родини» на іподромах Лонг-Айленду.
Та обидва капореджіме залишили нараду ще не цілком задоволені, не всі їхні сумніви було розвіяно. Карло Ріцці ще трохи пом'явся, сподіваючись, що до нього вже ставляться в родині як до рівного, однак побачив, що Майкл іншої думки. Тому він залишив дона, Тома Хейгена й Майкла самих у наріжній кімнаті-бібліотеці. Альберт Нері вивів його з дому, і Карло помітив, що Нері стояв у дверях і дивився, як він перетинає залите світлом подвір'я, йдучи до себе додому.
В бібліотеці всі троє почувалися невимушено, як люди, що роками жили разом в одному домі, в одній сім'ї. Майкл налив ганусівки батькові й шотландського віскі Томові Хейгену. Він і собі поставив чарку, хоча це траплялося з ним дуже рідко.
Першим заговорив Том.
— Майку, а чому ти мене виводиш з операції?
Запитання начебто здивувало Майкла.
— Ти будеш моєю першою людиною в Лас-Вегасі. Ми цілком легалізуємося, а ти ж юрист. Що може бути важливішим за таке призначення?
— Я не про це. — Хейген посміхнувся трохи сумно. — Я говорю про створення таємного загону на чолі з Рокко Лампоне й без мого відома. Я говорю про те, що ти сам даєш вказівки Нері, а не передаєш їх, як звичайно, через мене або одного з капореджіме. Чи, може, ти й сам не знаєш, що робить Лампоне?
— Як ти дізнався про загін Рокко Лампоне? — лагідно запитав Майкл.
— Не турбуйся, — відповів Хейген, — ніхто не пробалакався й ніхто, крім мене, про це не знає. Просто мені з мого місця видно, що робиться. Ти відпустив Лампоне на власні заробітки, надав йому велику свободу. Отже, йому потрібні люди, що допомагали б йому в його невеличкій імперії. Проте він мусить сповіщати мене про кожну людину, яку бере собі на службу. І я помітив, що кожен із завербованих ним людей занадто добрий для тієї служби, на яку його беруть, і отримує трохи більше, ніж мав би отримувати на такому місці. До речі, ти не помилився, обираючи Лампоне. Він чудово робить своє діло.
— Не так уже й чудово, якщо ти помітив, — скривився Майкл. — А обрав його не я, а дон.
— Ну гаразд, — згодився Хейген. — Але чому ти відсторонив мене?
Майкл подивився на нього і відрубав, не криючись:
— Томе, ти не тягнеш на консільйорі під час «війни». З цим нашим переїздом справи можуть ускладнитись, і, можливо, нам доведеться воювати. І я хочу про всяк випадок відвести тебе далі від лінії вогню.
Хейген почервонів. Якби дон сказав йому те ж саме, він прийняв би ці слова покірно. Але хто такий Майкл, щоб робити такі рішучі висновки?
— Добре, — заявив він. — Але чомусь і я на боці Тессіо. Мені здається, що ти все задумав хибно. Твої дії виказують слабкість, а не силу. А це недобре за будь-яких обставин. Барціні — як той вовк, і коли він почне роздирати тебе на шматки, інші «родини» не кинуться тобі на допомогу.
— Томе, — заговорив нарешті сам дон, — цей план розробляв не лише Майкл. Я був його порадником у всіх справах. Є речі, які необхідно зробити й за які я не хочу нести ніякої відповідальності. І це не Майкл так хоче, а я. Я ніколи не вважав тебе поганим консільйорі, хоча я вважав Сантіно поганим доном, мир душі його. Він мав досить відваги, але не годився для того, щоб очолити нашу «родину», коли зі мною сталася невеличка прикрість. І хто б міг подумати, що Фредо зробиться баб'ячим лакизою? І тому не журись. Я цілком довіряю Майклові, так само, як і тобі. З причин, яких не стану тобі оповідати, ти не повинен бути замішаний у те, що може відбутися. Між іншим, я говорив Майклові, що таємний загін Лампоне не лишиться поза твоєю увагою. Отже, як бачиш, я вірю в тебе.
Майкл засміявся.
— Щиро кажучи, я не думав, що ти помітиш, Томе.
Хейген бачив, що його втішали.
— Може б, я чимось допоміг.
— Ні, Томе, тебе вилучено.
Том допив до дна своє шотландське віскі й перед тим, як вийти, зауважив Майклові з легким докором:
— Ти майже досяг батькової майстерності. Але в одній справі тобі ще варто повчитись у нього.
— В якій ж? — увічливо запитав Майкл.
— Як говорити людям «ні», — відповів Хейген.
— Добре, — поважно кивнув головою Майк. — Я запам'ятаю.
Коли Хейген залишив їх наодинці, Майкл звернувся жартівливо до батька:
— Отже, ти навчив мене всього, а тепер скажи, як говорити людям «ні», щоб це їм подобалося.
Дон пересів за стіл.
— Не говори «ні» людям, яких ти любиш, принаймні не говори часто. Оце й уся таємниця. А потім — говори в такий спосіб, щоб воно звучало, неначе «так». Або ж примусь їх самих сказати «ні». Не поспішай і все обдумай як слід. Але я людина старожитня, а ви — нове сучасне покоління, то можеш і не слухати мене.
Майкл засміявся.
— Гаразд. Але ж ти згоден з тим, щоб Тома відсторонити, хіба ні?
Дон погодився:
— Його не слід замішувати у цю справу.
Майкл тихо сказав:
— Думаю, що тепер саме час сказати тобі: те, що я задумав зробити, не є лише помстою за Сонні й Аполлонію. Це треба зробити так чи так. Тессіо й Том правду сказали про Барціні.
Дон Корлеоне погодився:
— Помста — така справа, що смакує краще, коли вона холодна. Я б ніколи не пішов на мир, але я знав, що інакше тобі б нізащо не повернутися додому живим. І все ж таки я був здивований, коли Барціні зробив ще одну спробу покінчити з тобою. Можливо, він підготував усе ще до наших переговорів і вже не міг зупинити. Ти певен, що там, на Сицилії, вони полювали саме на тебе, а не на дона
Та обидва капореджіме залишили нараду ще не цілком задоволені, не всі їхні сумніви було розвіяно. Карло Ріцці ще трохи пом'явся, сподіваючись, що до нього вже ставляться в родині як до рівного, однак побачив, що Майкл іншої думки. Тому він залишив дона, Тома Хейгена й Майкла самих у наріжній кімнаті-бібліотеці. Альберт Нері вивів його з дому, і Карло помітив, що Нері стояв у дверях і дивився, як він перетинає залите світлом подвір'я, йдучи до себе додому.
В бібліотеці всі троє почувалися невимушено, як люди, що роками жили разом в одному домі, в одній сім'ї. Майкл налив ганусівки батькові й шотландського віскі Томові Хейгену. Він і собі поставив чарку, хоча це траплялося з ним дуже рідко.
Першим заговорив Том.
— Майку, а чому ти мене виводиш з операції?
Запитання начебто здивувало Майкла.
— Ти будеш моєю першою людиною в Лас-Вегасі. Ми цілком легалізуємося, а ти ж юрист. Що може бути важливішим за таке призначення?
— Я не про це. — Хейген посміхнувся трохи сумно. — Я говорю про створення таємного загону на чолі з Рокко Лампоне й без мого відома. Я говорю про те, що ти сам даєш вказівки Нері, а не передаєш їх, як звичайно, через мене або одного з капореджіме. Чи, може, ти й сам не знаєш, що робить Лампоне?
— Як ти дізнався про загін Рокко Лампоне? — лагідно запитав Майкл.
— Не турбуйся, — відповів Хейген, — ніхто не пробалакався й ніхто, крім мене, про це не знає. Просто мені з мого місця видно, що робиться. Ти відпустив Лампоне на власні заробітки, надав йому велику свободу. Отже, йому потрібні люди, що допомагали б йому в його невеличкій імперії. Проте він мусить сповіщати мене про кожну людину, яку бере собі на службу. І я помітив, що кожен із завербованих ним людей занадто добрий для тієї служби, на яку його беруть, і отримує трохи більше, ніж мав би отримувати на такому місці. До речі, ти не помилився, обираючи Лампоне. Він чудово робить своє діло.
— Не так уже й чудово, якщо ти помітив, — скривився Майкл. — А обрав його не я, а дон.
— Ну гаразд, — згодився Хейген. — Але чому ти відсторонив мене?
Майкл подивився на нього і відрубав, не криючись:
— Томе, ти не тягнеш на консільйорі під час «війни». З цим нашим переїздом справи можуть ускладнитись, і, можливо, нам доведеться воювати. І я хочу про всяк випадок відвести тебе далі від лінії вогню.
Хейген почервонів. Якби дон сказав йому те ж саме, він прийняв би ці слова покірно. Але хто такий Майкл, щоб робити такі рішучі висновки?
— Добре, — заявив він. — Але чомусь і я на боці Тессіо. Мені здається, що ти все задумав хибно. Твої дії виказують слабкість, а не силу. А це недобре за будь-яких обставин. Барціні — як той вовк, і коли він почне роздирати тебе на шматки, інші «родини» не кинуться тобі на допомогу.
— Томе, — заговорив нарешті сам дон, — цей план розробляв не лише Майкл. Я був його порадником у всіх справах. Є речі, які необхідно зробити й за які я не хочу нести ніякої відповідальності. І це не Майкл так хоче, а я. Я ніколи не вважав тебе поганим консільйорі, хоча я вважав Сантіно поганим доном, мир душі його. Він мав досить відваги, але не годився для того, щоб очолити нашу «родину», коли зі мною сталася невеличка прикрість. І хто б міг подумати, що Фредо зробиться баб'ячим лакизою? І тому не журись. Я цілком довіряю Майклові, так само, як і тобі. З причин, яких не стану тобі оповідати, ти не повинен бути замішаний у те, що може відбутися. Між іншим, я говорив Майклові, що таємний загін Лампоне не лишиться поза твоєю увагою. Отже, як бачиш, я вірю в тебе.
Майкл засміявся.
— Щиро кажучи, я не думав, що ти помітиш, Томе.
Хейген бачив, що його втішали.
— Може б, я чимось допоміг.
— Ні, Томе, тебе вилучено.
Том допив до дна своє шотландське віскі й перед тим, як вийти, зауважив Майклові з легким докором:
— Ти майже досяг батькової майстерності. Але в одній справі тобі ще варто повчитись у нього.
— В якій ж? — увічливо запитав Майкл.
— Як говорити людям «ні», — відповів Хейген.
— Добре, — поважно кивнув головою Майк. — Я запам'ятаю.
Коли Хейген залишив їх наодинці, Майкл звернувся жартівливо до батька:
— Отже, ти навчив мене всього, а тепер скажи, як говорити людям «ні», щоб це їм подобалося.
Дон пересів за стіл.
— Не говори «ні» людям, яких ти любиш, принаймні не говори часто. Оце й уся таємниця. А потім — говори в такий спосіб, щоб воно звучало, неначе «так». Або ж примусь їх самих сказати «ні». Не поспішай і все обдумай як слід. Але я людина старожитня, а ви — нове сучасне покоління, то можеш і не слухати мене.
Майкл засміявся.
— Гаразд. Але ж ти згоден з тим, щоб Тома відсторонити, хіба ні?
Дон погодився:
— Його не слід замішувати у цю справу.
Майкл тихо сказав:
— Думаю, що тепер саме час сказати тобі: те, що я задумав зробити, не є лише помстою за Сонні й Аполлонію. Це треба зробити так чи так. Тессіо й Том правду сказали про Барціні.
Дон Корлеоне погодився:
— Помста — така справа, що смакує краще, коли вона холодна. Я б ніколи не пішов на мир, але я знав, що інакше тобі б нізащо не повернутися додому живим. І все ж таки я був здивований, коли Барціні зробив ще одну спробу покінчити з тобою. Можливо, він підготував усе ще до наших переговорів і вже не міг зупинити. Ти певен, що там, на Сицилії, вони полювали саме на тебе, а не на дона
Перейти на сторінку:
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Хрещений Батько», після закриття браузера.
Подібні книжки до «Хрещений Батько» жанру - Детективи:
Коментарі та відгуки (0) до книги "Хрещений Батько"