Читати книгу - "Повелителі тут дракони, Аманді Хоуп"

- Арфо, будь обережніше! Грей просто так не стане турбуватися!

- Думаю, він про тебе турбується, - підхопила фея трохи ображено. - Може, ти вже не будеш мститися?

Темна тут же стала серйозною, всю легкість як рукою зняло.

- Мені здається, він тебе любить! - додала, похмуривши голову, подруга.

- Любить?! - глузливо перепитала Амія. - Він усього лише минулої ночі...

Вона хотіла сказати: «спав із охоронницею принцеси». Але, оскільки тією самою, з ким він спав, була вона, - вважала за краще промовчати, щоб не вдаватися в подробиці.

Фея дивилася на неї з явною цікавістю, в очікуванні відповіді.

- Любов - дурниці все це, для незміцнілих дитячих умів і юнацьких гормонів, - видала Амія сердито.

- Мені здається, ти змінилася, - не здавалася подруга. - І маєшь до нього почуття!

- Почуття?! - остаточно розлютилася Темна. - Найбільше в житті я ненавиджу почуття! Такій, як я, вони зовсім не потрібні!

- Але... - феєчка зібралася вже навести масу доводів, тільки в цю саму мить прогримів вибух, і будівля палацу добряче здригнулася.

- Ух! - чи то радісно, чи то в страху видала Амія. - Спрацювало! Біжи звідси! - додала вона, скорчивши величезні перелякані оченята, і перша пустилася геть коридором.

Грей щасливо рвонув за нею, феї не залишалося нічого іншого, крім як приєднатися до втікачів.

Пробігши кілька коридорів і перескочивши кілька сходів, Амія зупинилася, щоб віддихатися. Пес, який сприйняв втечу за гру, радісно підстрибував поруч, намагаючись лизнути її в обличчя.

- Що це за гуркіт був? - наздогнала їх Арфа.

- Пастки спрацювали! - усміхаючись, видала Темна.

- Що? - перепитала фея перелякано. - Які?

Останнє слово вимовила напівшепотом, уже здогадуючись про відповідь.

- На дракона, - усмішка Амії розпливлася ще ширше. - Не бійся, вони його не вб'ють, так, злегка потріпають.

- Ти зовсім його не боїшся? - Арфа завжди відчувала трепет при наближенні лорда Сівера, навіть спадкоємець не викликав такого страху. Їхня аура діяла на всіх без винятку.

- Та що в ньому страшного-то? - підморгнула Амія. - Порівняно з демонічними кішками - він просто ласкаве звірятко.

- Я б так про драконів не говорила, - Арфа відійшла від Темної на кілька кроків.

За поворотом почувся шум; підозрюючи, що це по її душу, Амія багатозначно подивилася на подругу, і дівчата поспішили розлучитися.

- Подивися ще трохи за Греєм, скоро я його заберу! - пообіцяла вона наостанок.