Читати книгу - "48 законів влади"

Він купив мішки для грошей, наніс на них за допомогою трафарету вигадану назву банку, заповнив їх сталевими шайбами, розклав за віконцями кас грошові «ляльки». На ролі персоналу і клієнтів Вайл найняв картярів, букмекерів, дівчат із місцевих борделів та інших помічників. Місцевий горлоріз був банківським детективом.

Виступаючи брокером банківських інвестиційних сертифікатів, Вайл закидав вудку і ловив на гачок заможного простака. Вайл приводив чоловіка до банку й просив покликати президента. «Банковик» просив зачекати, і це робило ситуацію більш правдоподібною, — завжди доводиться чекати на зустріч із президентом банку. Під час очікування в банку кипіла робота: заходили й виходили дівчата за викликом і букмекери, відкривали рахунки, знімали гроші, віталися з гаданим банківським детективом. Заколисаний цією досконалою копією реальності, простак спокійнісінько клав 50 000 доларів у фальшивий банк.

Протягом років Вайл проробляв те саме з яхт-клубом, який закрився, покинутою брокерською конторою, ріелтерською агенцією, що переїхала, і цілком реалістичним гральним клубом.

Тлумачення

Віддзеркалення реальності дає величезні можливості для обману. Правильна уніформа, чудова вимова, справжні аксесуари — брехню не буде викрито, бо вона є відтворенням реальності. Люди мають якесь сильне бажання і потребу вірити, і вони інстинктивно довіряють добротно сконструйованому фасаду, сприймаючи його за реальність. Зрештою, ми ж не можемо постійно піддавати сумніву все, що бачимо, — це було б надто обтяжливо. Ми звично довіряємо побаченому, і цю довірливість можна використати.

У такій грі найбільше важить перша мить. Якщо у простака не виникає з першого погляду підозри на віддзеркалення, далі він не хвилюватиметься. Увійшовши до вашої дзеркальної зали, такі люди втрачають здатність відрізняти справжнє від підробки, і далі їх буде простіше обманювати. Пам’ятайте: вивчіть, що діється на світі, і навчіться відтворювати це у своїх звичках, манерах, убранні. Як отруйна рослина для комах, які нічого не підозрюють, ви будете схожі на всі інші рослини в полі.

Авторитетна думка: Завдання військової операції — обманним чином пристосуватися до намірів ворога… Зосередьтеся на першому його об’єкті й акуратно вичікуйте. Дотримуйтеся дисципліни й адаптуйтеся до ворога… Тож спочатку ви як діва, і ворог відчиняє свої двері; потім ви — як кролик на свободі, і ворог вас не впустить (Сунь-цзи, IV ст. до н. е.).

Образ: щит Персея. Його поверхня дзеркально відполірована. Медуза не може вас бачити, на неї дивиться лише її власний страхітливий вигляд. Під прикриттям такого дзеркала ви можете обдурювати, кпити, доводити до сказу. Одним ударом ви стинаєте голову Медузи, яка не очікує цього.

УВАГА: СТЕРЕЖІТЬСЯ ВІДДЗЕРКАЛЕНИХ СИТУАЦІЙ

Дзеркала мають велику силу, але й небезпечні рифи теж, зокрема і віддзеркалені ситуації. Такий стан відбиває дуже схожий на попередній, переважно за стилем і зовнішнім виглядом. Ви можете, часто ненароком, потрапляти в таку ситуацію, хоча оточення все прекрасно розуміє і зіставляє її і вас із тим, що відбувалося раніше. Найчастіше порівняння не на вашу користь, ви здаєтеся слабшим за попередника або ще й асоціюєтесь із неприємними речами, які робили до вас.

У 1864 році композитор Ріхард Ваґнер переїхав до Мюнхена на запрошення Людвіґа II, відомого як Лебединий Король або Божевільний Король Баварії. Людвіґ був шанувальником Ваґнера і щедрим патроном. Сила його підтримки запаморочила композиторові голову. Облаштувавшись у Мюнхені під протекцією короля, він міг робити і говорити все, що забажає.

Ваґнер переїхав до розкішного будинку, який для нього купив король. Від цього будинку було як палицею докинути до колишньої домівки Лоли Монтес, відомої куртизанки, яка довела діда Людвіґа ІІ до кризи, унаслідок якої він зрікся престолу. Ваґнера попередили про можливі небажані асоціації, але він лише віджартувався «Я ж не Лола Монтес». Проте незабаром мюнхенці взялися нарікати, що Ваґнера ущедряють дарунками й назвали його «новою Лолою» і «Лолоттою». Він несвідомо пішов слідами Лоли — нерозумно витрачав гроші, втручався в справи не тільки музичні, але й у політику, даючи поради королю, кого призначати до кабінету. Тим часом захоплення Людвіґа Ваґнером здавалося надто сильним, що не личило королю, як було з любов’ю діда до Лоли Монтес.

Зрештою, міністри короля звернулися до нього з листом: «Ваша Величність перебуває на доленосному роздоріжжі: вам треба вибрати між любов’ю і повагою відданого вам народу і «дружбою» з Ріхардом Ваґнером. У грудні 1865 року Людвіґ ввічливо попросив свого друга покинути Мюнхен і ніколи не повертатися. Ваґнер ненароком зайняв місце віддзеркалення Лоли Монтес. Після цього все, що він робив, нагадувало солідним баварцям про жахливу жінку, і на це не було ради.

Уникайте небажаних асоціацій, як чуми. У віддзеркаленій ситуації ви нічого не можете вдіяти з рефлексіями і спогадами, які пов’язуватимуть із вами, а непідконтрольна ситуація завжди небезпечна. Навіть якщо людина або подія викликають позитивні асоціації, ви будете потерпати від несумірності з ними, бо минуле здається величнішим за сьогодення. Якщо помітите, що люди асоціюють вас із минулою подією або якоюсь особою, відокремте себе від цих спогадів і розбийте це відбиття.

Закон 45.

Закликайте до змін, але реформи проводьте не поспіхом

СУДЖЕННЯ

Назагал кожен розуміє потребу змін, але зазвичай люди віддають перевагу звичці. Їх травмують завеликі зміни, і це шлях до заколоту. Якщо ви новачок на владній посаді або аутсайдер, який облаштовує своє владне середовище, влаштуйте шоу з нібито вшануванням давніх звичаїв. Якщо зміни справді потрібні, нехай вони здаватимуться вдосконаленням минулого.

Порушення закону

На початку 1520-х років король Англії Генрі VIII вирішив розлучитися з дружиною Катериною Арагонською, бо вона не змогла народити йому сина і він покохав молоду і миловиду Анну Болейн. Папа Климент VII висловився проти розлучення і погрожував відлученням Генрі VIII від церкви. Найвпливовіший міністр короля кардинал Волсі також не бачив потреби в розлученні — і позбавлена ентузіазму підтримка короля коштувала йому посади, а потім і життя.

ЗВІДКИ ДО НАС ПРИЙШЛО РІЗДВО

Святкування нового року — стародавня традиція. Римляни святкували сатурналії (свято Сатурна, бога врожаю) між 17 та 23 грудня. То було найвеселіше свято року. Робота й торгівля припинялись, а вулиці заповнювали карнавальні юрми. Рабів тимчасово звільняли, будинки оздоблювали лавровими гілками. Люди ходили один до одного в гості й дарували воскові свічки та глиняні фігурки.

Задовго до народження Христа євреї святкували восьмиденну Хануку (у той самий час), а германці відзначали велике свято не лише під час літнього, але й зимового сонцестояння, вшановуючи великих богів родючості Вотана й Фрею, Донара (Тора) і Фрейра. Навіть після того як імператор Костянтин (306—337 рр.) проголосив християнство римською офіційною імперською релігією, не вдалося викоренити поклоніння перед світлом і плодючістю як важливими складниками дохристиянського святкування зимового сонцестояння. 274 року римський імператор Авреліан (214—275 рр.) призначив офіційний культ Мітри, оголосивши його 25 грудня (день народження) національним святом. Культ аріанського бога світла Мітри поширився з Персії через Малу Азію