Читати книгу - "Шазілір. Полум'я нового дня, Олена Гриб"

– Жовта рада не покине наше місто!

– Коли чисельність населення зростає, це не привід для смутку, – сухо промовив Даріан.

Торговець посміхнувся. Дивно, що Керрейт взагалі розмовляє з тим, кого ледь терпить. Схоже, біда Шазіліра зробила його зговірливішим… Чи треба дякувати впливу проклятої?

– Місто і так ненавидять у Ківірі. – Рект небезпечно вихилився з відчиненого вікна. – Біженці не додадуть йому цінності.

Губернатор за комір висмикнув його з віконного отвору, підштовхнув ногою крісло.

– Сідайте. Якщо випадете, ніхто не повірить, що з власної необережності.

– Може, я того й хочу? – огризнувся Баміал.

Але сів, зчепив пальці, підняв допитливий погляд на Керрейта.

– І що далі? – посміхнувся зухвало.

– Бачу, поширилися чутки, до яких Шазілір поки не готовий. Подробиці, будьте ласкаві. Як багато людей знає, що нас зіштовхують із Жовтою радою?

Рект не зміг приховати подиву:

– Зіштовхують?! Ви про що?

– То у вас інші вісті? – Даріан сів навпроти. – Це цікаво.

Торговець недовірливо похитав головою:

– Певен, що так. І моя інформація майже така ж неймовірна, як і ваша.