Читати книгу - "Гайдамаки, Шевченко Т. Г."

22 - Шеляг - старовинна польська дрібна монета.

23 - «My zyjemy, my zyjemy, polska nie zginela» (пол.).- «Ми живемо, ми живемо, Польща не загинула» - слова з польської військової пісні. У Шевченка неточність: конфедерати не могли співати цю пісню, вона створена після Коліївщини.

24 - Титар (ктитор) - церковний староста.

25 - Свячений - ніж, за переказами, освячений духівництвом Мотронинського монастиря (поблизу Чигирина) на розправу гайдамаків із шляхтою.

26 - ...подивіться: то конфедерати... - «Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили, і не диво, бо то була все шляхта z honorem, без дисципліни; робить не хочеться, а їсти треба». (Приміт. Т. Шевченка). Z honorem - з гонором, з пихою.

27 - Навіки, праведний, заснув.- «Анахронізм: титаря ляхи замучили зимою, а не літом». (Приміт. Т. Шевченка). Ця подія сталася (тут відтворено справжній факт) за два роки до Коліївщини -1766 р.

28 - Чигирин - повітове місто (тепер районний центр Черкаської області). Під час визвольної війни українського народу 1648- 1654 рр. було резиденцією гетьмана Богдана Хмельницького. У січні 1653 р. в Чигирині відбулася старшинська рада, яка прийняла ухвалу продовжувати боротьбу проти шляхетської Польщі і добиватися возз'єднання України з Росією.

29 - ...Вози залізної тарані - вози із зброєю - ножами. ...щедрої гостинець пані.- Селяни, учасники Коліївщини, вірили легенді, нібито Катерина II підтримує селянське повстання і посилає зброю.

30 - Головатий - Відомо два Головатих: Павло Фролович (1715-1795) - останній суддя Запорозького війська, та Антон Андрійович (1744-1797) - кошовий отаман Чорноморського козацького війська. Про участь їх у Коліївщині відомостей немає.

31 - Залізняк Максим - запорозький козак, один з керівників Коліївщини. Організував у Холодному Яру (під Чигирином) повстанський загін гайдамаків і привів його під Умань - місто, що належало тоді польському магнатові Потоцькому,- де з'єднався з повсталими козаками під проводом Гонти. Був по-зрадницькому схоплений царським полковником Гур'євим і після жорстокої кари батогами засланий на довічну каторгу до Сибіру.

32 - Гонта Іван (?-1768) - сотник надвірних козаків в Умані, що служили при дворі Потоцького, один з керівників народного повстання 1768 р. Під час наступу гайдамацького війська під проводом Залізняка Гонта разом з надвірними козаками перейшов на бік повстанців. Після здобуття Умані Гонту проголошено уманським полковником. Коли повстання було придушене, польська шляхта при підтримці царського війська нещадно розправилася з його учасниками. Гонта був підступно схоплений царським військом, виданий польській шляхті і після лютих тортур страчений у селі Сербах (тепер село Готівка) на Поділлі.

33 - Сама - Катерина II.

34 - Волох - «За гайдамаками ходив кобзар, його називали сліпим Волохом. (Дід розказував)». (Приміт. Т. Шевченка).

35 - Богдан - гетьман Богдан Хмельницький, видатний український державний діяч і полководець. У 1648-1654 рр. Очолював визвольну боротьбу українського народу проти шляхетської Польщі. У «Тезах про 300-річчя возз'єднання України з Росією (1654-1954 рр.)», схвалених Центральним Комітетом Комуністичної партії Радянського Союзу, говориться: «Історичною заслугою Богдана Хмельницького є те, що він, виражаючи споконвічні сподівання і прагнення українського народу до тісного союзу з російським народом і очолюючи процес складання української державності, правильно розумів її завдання і перспективи, бачив неможливість врятування українського народу без його об'єднання з великим російським народом, наполегливо добивався возз'єднання України з Росією». Богдан Хмельницький підтримував також дружні взаємини з Молдавією і Волощиною.

36 - Чорний шлях - «...виходив од Дніпра, між устями річок Сокорівки і Носачівки і біг через степи запорозькі, через воєводства Київське, Подольське і Волинське - на Червону Русь до Львова; Чорним названий, що по йому татари ходили в Польщу і своїми табунами вибивали траву». (Приміт. Т. Шевченка).

37 - Благочинний - священик, який здійснював нагляд над духівництвом кількох парафій. Тут, очевидно, йдеться про ігумена Мотронинського монастиря (біля Чигирина) Мелхіседека Значка-Яворського, який вів боротьбу проти унії на Правобережній Україні.

38 - Конашевич - Сагайдачний Петро Кононович (?-1622) - гетьман українського реєстрового козацтва, належав до угодовської старшини і дбав про її інтереси. Уславився походами проти Кримського ханства і султанської Туреччини. В 1620 р. послав до Москви посольство з проханням прийняти козаків на службу. В 1621 р. командував козацьким військом у битві проти турків під Хотином. Помер від тяжкої рани, яку дістав у цій битві. Похований у Києво-Братському монастирі. У своїх творах Т. Шевченко згадував П. Сагайдачного як видатного і талановитого полководця.

39 - ...де лежить останок славного Богдана? Де Остряницина стоїть хоч би убогая могила? Де Наливайкова? - «Павла Наливайка живого спалили в Варшаві, Івана Остряницю і тридцять старшин козацьких після страшної муки розчетвертували і розвезли їх тіла по всій Україні. Зіновій-Богдан і син його Тимофій були поховані в Суботові, коло Чигрина; Чарнецький, коронний гетьман, не доставши Чигрина, од злості спалив їх мертвих (Георгій Кониський)». (Приміт, Т. Шевченка). Відомості, що їх взяв Т. Шевченко з «Истории русов», неточні. Северин (а не Павло) Наливайко не був спалений, йому у Варшаві відрубали голову. Остряниця, або Острянин Яцько (Яків), один із керівників антишляхетських повстань на Україні 1637- 1638 рр., гетьман Запорозького війська, після поразки повстання 1638 р. переселився на Слобожанщину, де був убитий повсталими козаками. Коронний гетьман - головнокомандуючий польського війська в XVI-XVIII ст. Георгій Кониський (1717-1795) - український письменник і церковний діяч, єпископ білоруський, відомий проповідник і захисник православ'я у боротьбі з унією. Довгий час йому приписувалося авторство «Истории русов».

40 - Інгул щозиму замерзає - Богун не встане загатить шляхетським трупом.- Богун Іван - кальницький (вінницький) полковник, герой визвольної боротьби українського народу проти шляхетської Польщі, видатний військовий діяч, соратник Богдана Хмельницького. 1659 р. підняв антишляхетське повстання на Правобережній Україні. Страчений польською шляхтою 1664 р. Тут неточність: Богун здобув перемогу над польською шляхтою не на Інгулі, а на Бузі.

41 - Жовті Води (річка) і Корсунь - місцевості,