Читати книгу - "Красуня для ловеласа, Каріна Іша"

- Подобається? Це звичайно не вечеря, але ...

- Дуже подобається!

Ми сідаємо на плед. Ігнат відкриває шампанське. Розливає, простягає мені келих. Я заплітаю волосся в косу, беру келих. Поділ сукні підгинаю під ноги, помічаю як у Ігната смикається кадик від моїх рухів.

- Давай вип'ємо за те, що ти дала мені шанс. Я намагатимусь виправдати його. Єв, я справді хочу бути з тобою. Будь ласка, повір мені. Я не підведу.

- Давай, я спробую повірити тобі.

Шампанське б'є бульбашками в ніс, мене трохи веде. Я рідко п'ю алкоголь, тож реакція організму мені зрозуміла. Мені добре, просто добре та спокійно на душі. Тому що останніми днями я змучала себе різними думками. Ігнат дивиться на мене, майже не моргає. Сідає ближче, прибирає келих із моїх рук. Чомусь мені захотілося відвезти погляд. Я відвертаюсь, дивлюся на море.

- Єво, не відвертайся. Подивися на мене, - він бере мене за підборіддя, повертає до себе обличчям, - скажи, що тебе турбує, - у його голосі я почула щось, що не змогла зрозуміти.

- Не знаю Ігнат, я справді не знаю. І річ не в тобі, в мені..

- Розкажи, що тебе непокоїть. Може, разом ми зрозуміємо.

- Я кохала один раз і мені зробили боляче. Тому мені важко комусь довіритись. Розумієш? Я не хочу, щоб знову було боляче. Я боюся своїх почуттів до тебе. Боюся помилитись.

- Єво, послухай. Я взагалі ніколи не закохувався, доки не зустрів тебе. Ти, розумієш, ти збудила в мені нові почуття. Мені теж трохи страшно. І ніби не пацан уже, але веду себе як він. Білосніжка, я знаю, що ти бачиш у мені ловеласа, але повір, я змінився за ці дні. Я намагатимусь тобі це довести. Ти тільки дозволь! Я не зроблю тобі боляче, обіцяю. Та чорт забирай, клянуся своїм життям. Єво, ти реально мені потрібна. Як повітря. І якщо я тебе коли-небудь скривджу, що зовсім виключено, попрошу Гліба побити мене до смерті.

- Ігнат припини, що ти таке говориш?!

- Правду Єва!

Я не стримуюсь від його зізнань, сама торкаюся його губ. Ніжно цілую. Він обіймає мене за талію, кладе мене на спину, нависає з мене і починає цілувати мене. Спочатку губи, потім щоки, шию, ключицю. Місяць висвітлює нас, я заплющую очі, відповідаючи йому на поцілунки. А Христина виявилася все ж таки права, цей шанс потрібен нам обом.