Читати книгу - "Прозріння"

раз це не багато разів, я погоджуюся на цей експеримент. Технік підключив дроти, затиснув клеми, Я готовий, починайте, коли вам захочеться. Жінка зробила глибокий вдих, затримала повітря в легенях на три секунди, а тоді несподівано вигукнула слово, Білий. Це не було запитання, а просто вигук, але голки заворушилися, почали дряпати папір. Після того як настала пауза, голки цілком не припинили рух, вони й далі тремтіли й залишали на папері маленькі сліди, так, ніби були хвилями, що утворюються навколо каменя, кинутого у воду. Жінка дивилася на них, а не на чоловіка, прив’язаного до апарата, але потім обернула до нього погляд і запитала лагідним, майже ласкавим голосом, Скажіть мені, будь ласка, ви голосували чистим бюлетенем, Ні, я не голосував чистим бюлетенем, я ніколи не голосував і не голосуватиму чистим бюлетенем у своєму житті, рішучим голосом відповів чоловік. Рухи голок були швидкими, рвучкими, рішучими. Запала ще одна пауза. Ну то як, запитав агент. Технік забарився з відповіддю, й агент наполегливо повторив, Ну то як, що каже машина, Машина каже, що ви збрехали, пане, збентежено відповів технік, Це неможливо, вигукнув агент, я сказав правду, я ніколи не голосував чистим бюлетенем, я професіонал секретної служби, я патріот, який захищає інтереси народу, либонь, ця машина в несправному стані, Не дратуйтеся й не виправдовуйтеся, сказала жінка, я вірю, що ви сказали правду, що ви не голосували чистим бюлетенем і ніколи так не голосували, але зрозумійте, йшлося зовсім не про це, я лише спробувала довести вам і змогла довести, що ми не повинні надто довіряти своєму тілу, Це ваша провина, ви примусили мене рознервуватися, Звичайно, провина була моя, провина завжди належить Єві-спокусниці, але нас ніхто ніколи не запитував, нервуємо ми чи не нервуємо, коли нас прив’язували до цієї машини, Те, що я примусила рознервуватися вас, моя провина, Але можливо, ви все-таки запитаєте свого начальника, чому так сталося, що, будучи цілком невинним у наших прикростях, ви повелися як винний, Я нічого не скажу своєму начальнику, вважайте, що ніколи не було того, що тут сталося, заявив агент. Потім, звертаючись до техніка, він сказав, Дай мені цей папір і зберігай абсолютну мовчанку, якщо не хочеш покаятися, що ти народився на світ, Гаразд, пане, не турбуйтеся, мій рот ніколи не відчиниться, Я також не скажу нічого, докинула жінка, але ви принаймні спробуйте пояснити міністру, що ваші всілякі хитрощі ні до чого не призведуть, що всі ми брехатимемо, коли казатимемо правду, що казатимемо правду, коли брехатимемо, як і він, як і ви, а тепер уявіть собі, що відповіла б машина, якби я запитала вас, чи не хочете ви переспати зі мною.

Улюблена фраза міністра оборони, Потужний артилерійський удар по системі, почасти підказана незабутнім досвідом історичної підводної прогулянки, що тривала півгодини при повному штилі, почала набувати сили й приваблювати до себе увагу, коли плани міністра внутрішніх справ, попри невеличкі успіхи, досягнуті то там, то там, проте позбавлені будь-якого вартісного значення в контексті ситуації, виявилися безпорадними у фундаментальному розумінні, тобто не змогли переконати жителів столиці або, якщо назвати їх точніше, дегенератів, злочинців і руйнівників, що голосували чистими бюлетенями, щоб вони визнали свої помилки й попросили пробачення, а також пообіцяли спокутувати свою провину, згідно з новим виборчим законом, згідно з яким у призначений час вони масово очистяться від своїх гріхів, яких заприсягнуться ніколи не повторювати. Усім членам уряду, за винятком міністрів юстиції та культури, які вагалися у своєму ставленні до здійснених правопорушень, було доведено до відома, що виникла необхідність ще тугіше закрутити гайки, бо запровадження надзвичайного стану, на який покладалися такі великі надії, не справило скільки-небудь помітного ефекту в сподіваному напрямку, позаяк було цілком логічним і навіть природним, що громадяни цієї країни, не маючи корисного звичаю вимагати регулярного дотримання прав, які надавала їм конституція, навіть не усвідомили, що їх цих прав позбавили. Отже, виникла нагальна необхідність запровадити стан облоги з усією серйозністю, не для проформи й не для показухи, з обов’язковим затриманням усіх порушників режиму, закриттям усіх зал для розваг і театральних вистав, інтенсивним патрулюванням вулиць підрозділами військових сил, забороною людям збиратися більш як по п’ять осіб, абсолютною забороною входити до міста й виходити з нього й водночас запровадити подібні обмеження в решті країни, хоч і набагато менш суворі, щоб різниця в ставленні до населення столиці й населення провінції була очевидною, була набагато тяжчою й принизливішою для жителів столичного міста. Те, що ми хотіли сказати їм, висловив міністр оборони, сподіваючись, що вони затямлять раз і назавжди, вони не виправдали покладеної на них довіри і заслуговують на те, щоб до них ставилися саме так. Міністрові внутрішніх справ, який прагнув у будь-який спосіб приховати крах зусиль своїх секретних служб, сподобалася ідея негайно запровадити стан облоги, й аби показати, що він продовжує діяти з тими самими картами в руках і не вийшов із гри, він інформував раду міністрів, що після вичерпних досліджень у тісній співпраці з Інтерполом він дійшов висновку, що міжнародний рух анархістів, якщо він існує для чогось більшого, аніж писати лайку на стінах, він на мить замовк, чекаючи схвального хихотіння колег, після чого, задоволений ними й задоволений собою, закінчив свою фразу, Не брав жодної участі в бойкоті електорального акту, жертвами якого ми стали, а отже, йдеться про подію, яка була нашою суто внутрішньою проблемою, Дозвольте мені зробити одне зауваження, втрутився до розмови міністр закордонних справ, це твердження видається мені не зовсім коректним, і тому я хотів би нагадати цим високим зборам, що амбасадори багатьох держав уже виразили мені свою стурбованість, що те, що відбулося тут, може перетнути кордони й розповзтися по всьому світу, наче нова чорна смерть, Біла смерть, вона є білою, з усмішкою поправив його схильний до миротворчих висновків керівник уряду, білою, як незаповнений бюлетень, І в такому разі, розвивав свою думку далі міністр закордонних справ, ми маємо набагато більше підстав говорити про тяжку загрозу стабільності демократичної системи не тільки в нашій країні, а й на всій планеті. Міністр внутрішніх справ відчув, що втрачає роль головної постаті, яку він набув завдяки останнім подіям, і щоб остаточно не зійти зі сцени, він великодушно подякував міністрові закордонних справ за його слушний коментар, але вирішив показати, що й він спроможний на вельми витончені тонкощі семіологічного тлумачення, Цікаво спостерігати, сказав він, як змінюються значення слів непомітно для нас, скільки