Читати книгу - "Поліна, я на колінах!, Олександра Малінкова"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Облиш цю дівку! - його товариш схопив його за руку за крок від мене. - Не псуй нашу вечірку!
- Вона знову мене провокує! - стиснув кулаки. - Ви свідки!
Я провокую… От як це називається!
- Тримай! - інший приятель пожбурив в мене книжкою, яку я чудом примудрилася зловити.
- Я б на твоєму місці, швиденько вшилася звідси! - Діана зміряла мене холодним поглядом і скривила красиво підведені губи.
Що лишається? Проковтнути чергову образу? Знову проявити слабкодухість, втекти, як пес, підібгавши хвоста?
“Одна проти чотирьох!”: нагадала собі.
І допомоги чекати немає звідки.
“Я не забуду! І не пробачу!”: повторювала про себе наче мантру в сотий раз одні й ті ж самі слова.
- Давай! Давай! - прокричав Майкл мені вслід.
Швидко покрокувала в бік будинку під супровід їх гучного реготу. І лише опинившись наодинці в своїй кімнаті змогла дати волю своїм емоціям та сльозам.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Поліна, я на колінах!, Олександра Малінкова», після закриття браузера.
