Читати книгу - "Примхлива мрія, Agrafena"

– Маріар, – гаркнув чужий Верховний, – я питав у тебе поради?

- Адіреллі ... - знову спробував щось сказати чоловік, кинувши на мене співчутливий погляд.

- Ти хочеш померти? - процідив крізь зуби головний альфа, і його співрозмовник миттєво схилив голову і відступив назад. – Я не збираюся міняти свого рішення. Жінка – моя. Цих трьох убийте!

Але ніхто не встиг навіть спробувати виконати наказ свого глави.

Бо майже на тому ж місці, де й раніше, знову спалахнув портал, з якого почали вискакувати і швидко розосереджуватися світловолосі хлопці.

З іншого боку від нас відкрився ще один портал, і прямо за моєю спиною – третій. З цього порталу, пропустивши вперед своїх підлеглих, яких тепер було вже не менше сотні, вислизнув красень-блондин із довгим до пояса волоссям. На відміну від двох перших, цей портал не закрився.

– Вітаю тебе, ворог мій.

– Вітаю, Зейлі, – зло процідив Адіреллі.

Допомога прибула.))