Читати книгу - "Орієнталізм"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Індія: Анкетіль-Дюперрон в, 104 — 105, 108, 206; Британія в, 23, 31, 33, 46, 52, 53, 60, 101, 103, 104, 105 — 107, 181, 202 — 203, 222, 278, 283, 292, 293, 298, 341; класичні цивілізації «доброго» Сходу, 133; і прагнення Франції створити «французьку Індію», 284; міжєвропейське супер-{494}ництво в, 102, 103; іслам поширюється на, 83, 101; Джонс у, 105 — 107; мови та діалекти, 73, 103 — 107, 133, 181 — 182, 417; Маркс про відродження, 202 — 205; орієнталістське вивчення релігій у, 71, 93, 103, 198, 330; замінює Едемський гріх, 181 індоєвропейські мови, 37, 72, 103, 107, 132, 179 — 182, 185, 186, 187, 188, 189, 192, 197, 301
Індокитай, 12, 59, 66, 284, 369
Індонезія, 83, 273, 394
Інститут Єгипту, 73, 110, 113, 114, 118
Інститут Середнього Сходу, 378, 382
Інститут Франції, 168
«Інтимний щоденник» (Констан), 181
Іоанн Сеґовійський, 85, 160
Ірак, 130, 146, 392, 420
«Іродіада» (Флобер), 237
«Ісламська енциклопедія», 368
іслам: «поганий» Схід філологів, 133, 186; християнська репрезентація, 84 — 95, 97 — 99, 110, 226, 272; як завойовницькі походи, 82 — 83, 85, 98, 101 — 103, 123, 267, 347, 392, 393, 394; сучасні догми, 388 — 389; Данте про, 94 — 96, 97; «поразництво», 407; символ чужинця, 97, 271; сутність «шатра й племені», 141, 304, 398; заперечення західного домінування над Сходом, 100 — 103; Ґібб про, 141 — 142, 319, 357 — 368; гегемонія, 83, 267;
вивчення між війнами, 330 — 333, 336 — 352, 359 — 360; Макдональд про, 273, 320 — 321, 358 — 359; Массіньйонові ідеї про, 346 — 352; містицизм у, 273, 328, 346, 347 — 348; захоплення Наполеона, 111, 431; усвідомлюється як доктринальний обман християнства, 82, 84, 85, 86 — 87, 90 — 92, 97 — 99, 272; скоріше політичний, ніж духовний інструмент, 200; реінтеґрація з Заходом, 331 — 333, 362; релігія опору, 346, 348; релігійна толерантність, 272, 360; «повернення», 143, 292, 410; Шлеґель про, 132 — 133, 198; Скотт про, 136 — 137; як культура ганьби, 69 — 70; мовчання та артикуляція у, 366, 414 — 415; Сміт деміфологізує, 305 — 307; статичний чоловічий орієнталізм, 271; фон Ґрюнебаум про, 383 — 388, 394; страх Заходу перед, 82 — 84, 101 — 103, 124, 327 — 328, 329, 337, 372. Див. також араби; Близький Схід
«Іслам в дзеркалі Заходу» (Ваарденбурґ), 272
«Іслам і капіталізм» (Родінсон), 336
ісламське право, 71, 91, 272 — 273, 330 — 331, 360; Ґібб про, 362 — 363
«Ісламські поняття революції» (Льюїс), 407 — 408
Ізмаїл, 346, 350
Іспанія, 11, 31, 83, 101, 112, 125, 394, 407 {495}
«Істинна природа самозванства» (Прідо), 99
«Історична картина французької ерудиції», 168 — 169
«Історичні фраґменти» (Буркгардт), 271
історія: альтернатива релігійно-етнічному підходу, 421, 453; арабів вважають вільними від, 298 — 299, 305, 360 — 362; Бальфур про орієнтальну історію, 47 — 49; «Кембриджська історія ісламу», 391 — 392, 453; культурна, Ренанова, 193 — 194; і сутнісне бачення орієнталізму, 131, 300, 311 — 312, 319; і геополітичне знання, 24 — 25, 27, 71; ідей, та орієнталізм, 38 — 39, 173, 395 — 396; накладення наукової типізації на, 300, 336 — 337; Льюїс про застосування, 413 — 414; витворена людьми, 15, 77, 154; у явному орієнталізмі, 268; Маркс про необхідність трансформації, 202 — 203; як оповідь, 213 — 216, 310, 311, 320; Сходу у XVIII сторіччі, 156 — 158, 160; європейська заміняє східну, 114 — 116, 117, 145 — 146; іґнорування орієнталістами, 141, 143, 300, 304, 319 — 320, 337, 351, 360 — 362, 412, 416; орієнталістське узагальнення, 130, 146, 300 — 303; як орієнталістська репрезентація, 36, 48 — 49; редукована теорією культури у фон Ґрюнебаума, 386 — 387; ревізіоністська, 412; священна й світська у д’Ербело, 89; як драма для Кіне і Мішле, 182, 183
«Історія арабів» (Маріньї), 109
«Історія занепаду і руїни Римської імперії» (Ґіббон), 101, 430, 431
«Історія інтелектуального розвитку по лініях новітньої еволюції» (Крозьєр), 302
«Історія європейських орієнталістів від XII до XIX сторіччя» (Дюґа), 73, 428, 439
«Історія морських подорожей до південних країн» (де Бросс), 156
«Історія мусульман Іспанії» (Доці), 199
«Історія народу ізраїльського» (Ренан), 305
«Історія сарацинів» (Оклі), 88, 103
Італія, 11, 31, 40, 101, 108, 384
Кабаніс, П’єр-Жан-Жорж, 152
Кабе, Етьєн, 152
Каїр, 112, 137, 224, 239, 240, 254, 290, 381, 410
«Каліла й Думна», 168
Каліостро, граф Алессандро ді, 119, 200
Камю, Альбер, 405 — 406
«Кандід» (Вольтер), 125
Кант, Іммануїл, 159, 176
Карлейль, Томас, 27, 129, 200, 296, 440
Карфаген, 225, 229, 233, 243
Кассірер, Ернст, 195, 440
Каст, Роберт Нідгем, 338 — 339 {496}
Катафаґо, Жозеф, 223
Катремер, Етьєн-Марк, 184, 223
«Кембриджська історія ісламу» (ред. Голт, Лембтон і Льюїс), 88, 146, 368, 391 — 396, 430, 451 — 452
Керзон, Джордж Натаніель, лорд, 277 — 281, 298
Керзон, Роберт, 255
К’єркеґор, Сорен, 346
Китай, 11, 21, 30, 61,
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Орієнталізм», після закриття браузера.
