Читати книгу - "Постріл із глибин"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Свідчення, Фредерик Дж. Ґонтлетт, клопотання пароплавної компанії «Кунард», 15 квітня 1918 р., Національний архів США, Нью-Йорк, 115.
(обратно) 584Достеменно невідомо, що саме сталось у цих ліфтах. Престон наводить цитату одного з коридорних корабля: «Ми чули крики — вони зрозуміли, що потрапили в пастку». Вона також цитує іншого пасажира, який стверджував, що в ліфтах було «повно пасажирів, які кричали». Очевидно, що припинення постачання струму зупинило ліфти, і пасажири всередині пережили справді страшні миті. Проте знавець «Лузитанії» Майк Пуар’є сумнівається, що хтось справді опинився в пастці у ліфті або ж загинув у ньому — адже в розповідях інших пасажирів немає більше ніяких свідчень, що б підтверджували це. Проте ми ніколи не дізнаємося напевне. Preston, «Lusitania», 210.
(обратно) 585Щодо того, що сталось у цьому підйомнику та багажному відділенні, не виникає ніяких сумнівів.
(обратно) 586Ramsay, «Lusitania», 214.
(обратно) 587Там само, 215.
(обратно) 588Irish Independent, 7 травня 1955 р.
(обратно) 589«Копії телеграм, що стосуються затоплення “Лузитанії”», різні документи «Лузитанії», документи Адміралтейства, ADM 137/1058, Національний архів Великої Британії.
(обратно) 590Телеграма, Galley Head to Admiralty, 7 травня 1915 p., документи Черчилля, CHAR 13/64.
(обратно) 591Телеграма, Naval Center Queenstown to Admiralty, 7 травня 1915 p., документи Черчилля, CHAR 13/64; також див. Папка «Subs», документи Адміралтейства, ADM 137/4101, Національний архів Великої Британії.
(обратно) 592Свідчення, Оґден Геммонд, клопотання пароплавної компанії «Кунард», 15 квітня 1918 р., Національний архів США, Нью-Йорк, 171—78; лист, Ogden Н. Hammond to Joseph F. Tumulty, 21 травня 1915 р., документи «Лузитанії», мікроплівка 580, котушка 197, Національний архів США, Коледж-Парк.
(обратно) 593Свідчення, Леслі Мортон, 16 червня 1915 р., 17, «Слідство»; James Н Brooks, «Statement or Story on the Sinking of the Lusitania», документи «Лузитанії», мікроплівка 580, котушка 197, Національний архів США, Коледж-Парк; свідчення, Ісаак Леманн, клопотання пароплавної компанії «Кунард», 15 квітня 1918 р., Національний архів США, Нью-Йорк, 297.
(обратно) 594уривок цього діалогу наводиться зі слів Ісаака Леманна там само, 297—98.
(обратно) 595Лист, Dwight Harris to Mother, 10 травня 1915 p., документи Гарріса.
(обратно) 596Лист, Pope to Ada Brooks Pope, 28 червня 1915 p., документи Ріддл.
(обратно) 597Там само.
(обратно) 598Там само.
(обратно) 599Свідчення, Гю Роберт Джонстон, 16 червня 1915 р., 19, «Слідство».
(обратно) 600Інтерв’ю з Г’ю Джонстоном, «Лузитанія», Центр письмових архівів ВВС.
(обратно) 601Інтерв’ю з Г’ю Джонстоном, «Лузитанія», Центр письмових архівів ВВС; свідчення, Г’ю Роберт Джонстон, 16 червня 1915 р., 19, «Слідство».
(обратно) 602Thomas, «Raiders», 97.
(обратно) 603Це речення настільки не подібне до того, що Швігер міг би написати у своєму журналі, що в деяких дослідників «Лузитанії» навіть з’явилися підозри, що хтось міг пізніше відредагувати його журнал. Але я наводжу цитату як є, бо в журналі записано саме так, а в мене немає можливості дізнатися достеменно, чи редагував він свій журнал, щоб виглядати кращою людиною в очах майбутніх поколінь. Швігер, військовий журнал.
(обратно) 604Lauriat, «Lusitania’s Last Voyage», 14, 78.
(обратно) 605Там само, 17.
(обратно) 606«Розповідь містера А. Дж. Мітчелла», 14 травня 1915 р., документи «Лузитанії», мікроплівка 580, котушка 197, Національний архів США, Коледж-Парк.
(обратно) 607Lauriat, «Lusitania’s Last Voyage», 82—83.
(обратно) 608Стаття в газеті, «Нокс розповідає про кінець Лузитанії» («Knox Describes Lusitania’s End»), надано Майком Пуар’є, цитовано у Kalafus et al, «Lest We Forget».
(!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Постріл із глибин», після закриття браузера.
