Читати книгу - "Світло з пітьми. Частина ІІІ, Ольга Сімбірцева"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Але чи будуть підлеглі Єна слухати мене? Як, утім, і Елромаро, і Томас. Про Мелісу я вже мовчу. Вона остання, хто захоче допомогти мені. Мені потрібно просто забратися звідси. Ось і все. Я не можу нікому довіряти.
Я занадто на когось сподівалася. Перебуваючи під захистом, почувалася в безпеці. Але насправді це почуття помилкове - самообман.
Я не відчувала страху, немов втратила здатність що-небудь відчувати. Хоча ні, відчувала злість. Маркус... Він не залишить мене в спокої. Ніколи. Тепер уже ні.
Змінивши в одному з торгових центрів одяг, поневірялася містом майже добу. Несвідомо кружляла величезним мегаполісом, не завжди навіть знаючи, де знаходжуся, думаючи про доньку і про Ейдена, насилу змушуючи себе відгородитися від думки про те, що Єн загинув.
Знала, що потрібно покинути це місто, але воно чомусь тримало мене у своїх залізобетонних обіймах. Удень мені ніщо не заважало виїхати з Нью-Йорка, проте я залишилася.
Я щось шукала чи чекала. Щось усе ж таки утримувало мене тут. Так, наче я не зробила того, що повинна була. Але я не знала що.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Світло з пітьми. Частина ІІІ, Ольга Сімбірцева», після закриття браузера.
