Читати книгу - "Чоловік на годину, або Ненавиджу 8 Березня!, Ялинка Ясь"

Тетяна

У ванній я трохи повбивалася над зіпсованою сукнею. Все-таки шкода, що перша, яка настільки сподобалася, майже відразу після вдягання стала непридатною. Навіть не встигла насолодитися, ех.

Душ прийняла швидко, але я ж не спецназівець, мені треба вийти гарною! Розпущене волосся прибрала у високий хвіст, тіло змастила кремом з ароматом лугових квітів, надягла нову ажурну білизну.

Ні, я не збиралася спати з новим знайомим, ви не те подумали!

Просто ж треба бути готовою до будь-якої несподіванки, коли в твоєму будинку гарний мужик у простирадлі?! Коли натягувала трусики, подивилася на «інтимну радість» у формі серця зі стрілою і на мить замислилась, а як би на неї відреагував Голіаф?

Ох, Таня, Таня! Звідки такі думки?! Ти цього мужика знаєш всього кілька годин, з яких більшу частину ви мили підлогу, а вже розглядаєш його як сексуальний об'єкт! Не соромно?! Заспокойся! Адже він може бути одружений! Ця страшна думка миттєво протверезила і подальші збори відбувалися у трохи зіпсованому настрої.

Вдягла чорні лляні штани на зав'язках і лілову туніку, в якій я здавалась худішою. На ноги взула прості в'єтнамки, у яких гарно виглядав свіжий педикюр. Хвіст розпускати не стала, залишки макіяжу змила, просто підфарбувавши вії. Результатом,  загалом, залишилась задоволеною. Все краще, ніж у мокрій сукні.

Голіаф чекав на кухні. Поки мене не було, він бавив час у телефоні. Я увійшла і мене «обдарували» уважним поглядом. Завмерла на порозі, дала розглянути себе, водночас роздивляючись його.

Оце рама! - як каже одна моя знайома зі спортзалу. Думаю, якби вона побачила Голіафа в одному простирадлі, обов'язково позарилася. І чому він мені не сподобався першу хвилину? Може, через букет?

На вигляд Голіафу було років тридцять п'ять. Але в простирадлі він виглядав молодшим. Обручки не було… Але радіти зарано, може він із тих, хто навмисне не носить?

Зустрілися поглядами. Посміхнулися. Але, перш ніж продовжувати знайомство, варто було з'ясувати дещо.

-Голіафе, вибачте, але мені важливо знати – ви одружений? – говорю рішуче і навіть не збиваюся під пронизливим поглядом.

-Про це слід було питати, люба Тетяно, до того, як запрошували мене скуштувати буженину з салатом. І так, краще в салат цибулю не класти! - і посміхнувся гад, до ямочок.

-Я... е-е-е... загалом, - паскудство, і як зізнатися, що прийняла його за іншого? Але не встигла я договорити, як подумала: а якщо замовлений подругами плейбой ще заявиться?! Хоча ні… Видихнула з полегшенням. Ніч вже дурна на подвір'ї.

-Домовляйте! - чоловік подався вперед, ніби боявся прогаяти хоча б одне слово.

-Я прийняла вас за іншого... - обличчя Голіафа скисло і тому я швидко затараторила: - але я неймовірно щаслива, що прийшли ви, а не він! Правду кажу! Чесно-чесно!

-Хм... Проте, можливо мені краще піти? – насупився він.

-Ні, будь ласка, залишайтесь! Мінімальне, чим я можу вам віддячити за порятунок, це - вечеря! Але, якщо вдома вас чекає дружина, то…

-Будь у мене дружина, я б не погодився залишитися на вечерю! - відрізав чоловік, - добре, Тетяно, дякую за запрошення, я з радістю залишаюся!

Я радісно посміхнулася.

-А ви розкажете з ким мене переплутали? – підняв одну брову мій гість.

-Тільки якщо ви розкажете таємницю свого імені, - парирувала я.

-О, тут жодної інтриги, але домовились!

-Пропоную пройти до кімнати, я почала накривати стіл там. Салат доведеться переробити… Ви не поспішайте?

-Я не поспішаю і більше того, взяв на себе сміливість замовити суші, вибачте, але я свинину не їм.

-Нічого, я теж не їм.

-А навіщо ж готували?

-Це частина обіцяної розповіді, - відповіла я, взявшись готувати салат заново.

Тут у чоловіка задзвонив телефон.

-Алло, так! Як це номери переплутані? Чекайте, я вийду на сходову клітку, - чоловік вимкнув телефон і сказав, звертаючись до мене, - суші доставили, але кур'єр каже, номери квартир переплутані.

Я нічого не відповіла, сама прибуваючи в шоці від цього. Треба ж таке, щоб одночасно у двох квартирах перекинулися номерки? Хтось безглуздо пожартував?

 Мій гість не поскупився, замовивши вісім ролів, чотири види локшини та пару салатів. Розкладаючи все це на таці я була впевнена, що більша частина залишиться. Я помилялася, зовсім нічого не розуміючи про чоловічі апетити.

Ми розташувалися за журнальним столиком. Я сіла на диван, а мій гість на підлогу, посівши по-турецьки на подушку. Паличками орудував майстерно, тоді як я, помучившись, взяла виделку. Шампанське він, звичайно ж, відкоркував, але не доторкнувся, сказавши, що не п'є зовсім. Я теж не пила, тому що шампанське не було дозволеним продуктом у моїй дієті. Заварила чайник зеленого чаю, замінивши ним алкоголь.  Даремно Ірка притягла стільки харчів.