Читати книгу - "Академія Лідеван. Громова сила, Анна Потій"

— Так Емран же зі своєю родиною змінили імена. Тільки я не пам'ятаю на які. Але я точно знаю, що у сімейних архівах є про це записи.

— Чи могли б ви їх знайти, Ваша Високосте? — попросив Фірніет, розуміючи, що Феліція занадто розгублена, щоб попрохати сама. — Нам дуже важливо це дізнатися.

— Звичайно, але це може зайняти час. Я надішлю вам повідомлення, коли знайду. Це все, що ви хотіли дізнатися?

— Так, — Фірніет підвівся з крісла і Феліція встала слідом за ним. — Дякую вам за допомогу, Ваша Високосте, і за чай теж.

Попрощавшись, Фірніет із Феліцією покинули палац, знову у супроводі юного Еділана. Він щось їм розповідав, але вони його не слухали і майже не відповідали. До порталів вони також дійшли в повній мовчанці. Феліція поринула в глибоку задумливість, а Фірніет був надто тактовний, щоб лізти до неї в душу. Тільки коли вони вийшли з порталу в Ліданії і йшли звичною дорогою до академії, Фірніет все ж таки зважився запитати:

— Ти думаєш, що ті Сетірами, що втекли на Землю, можуть бути твоїми предками?

— Я не знаю, що й думати, Фіре, — Феліція зупинилася посеред дороги і подивилась у небо. Вже почали з'являтися перші зірки — чудовий вечір для прогулянки з коханим, тільки не тоді, коли думки зайняті таємницями минулого. — Це звучить так неймовірно… Але хіба може бути інше пояснення сили поглинання в мені?

— Навряд чи може бути щось інше, але магія часто підносить сюрпризи. Її ніколи досконально не вивчиш, бо вона не підкоряється звичним нам законам фізики. Магія перемінлива і непередбачувана.

— Тоді нам залишається лише чекати на повідомлення короля.

Феліція знову залишилась у кімнатах Фірніета. Вона не хотіла навіть зайвої секунди чекати, вона мала дізнатися про все відразу. Фірніет здобув на кухні в академічному кафе рештки вечері і приніс до себе, але Феліція майже не торкнулася їжі. Вона була надто схвильована, щоб їсти.

Повідомлення від короля прийшло на початку першої ночі, коли Фірніет уже вмовляв Феліцію лягти спати. Феліція ледь не підстрибнула, коли побачила, що поряд із Фірніетом зависла сяюча куля. Насилу дочекавшись перетворення кулі на папір із текстом, Феліція вирвала листочок із рук Фірніета і пробігла його очима.

«Емран Сетірам змінив ім'я на Еміль Сатіров.

Його дружина Таліна стала Евеліною.

Їхній син Едован став Едуардом».

— Сатіров… — прошепотіла Феліція. Листочок вислизнув з її тремтячих рук, але Фірніет відразу його підняв.

— Тобі знайоме це прізвище? — відповідь була зрозуміла і так по реакції Феліції на повідомлення, але Фірніет все одно уточнив.

— Так… — голос Феліції тремтів, вона вся тряслася від хвилювання. — Едуардом Сатіровим звали мого діда. Маминого батька.