Читати книгу - "Заплутаний слід, Полiна Крисак"

Йому валер'янку потрібно пити, а то он, який дратівливий.

- Наступного разу, додумайтеся викликати поліцію. А тепер ідіть додому. - Він вказав мені на двері.

Я, спочатку не рішуче почала йти, а опинившись біля нього, зазначила, що він на голову вищий за мене. Зустрівшись із його непроникливим поглядом, швидко пробігла на вулицю.

Вітер обвітрив моє обличчя, а сніг змушував заплющувати очі. Чоловік справив на мене двояке враження. З одного боку він лякав, а з іншого - згадуючи розповіді покійної сусідки, мені здавалося, що вона говорила про когось іншого.

Ще підозрілим здавалося те, що в нього в домі опинилася ця рукавичка.

Уже вдома, сидячи з чашкою чаю у вітальні, я розмірковувала. На столі лежала пара рукавичок. Я вирішила не поспішати з висновками, і уважно шукала відмінності між ними. Вони виявилися ідентичними. Це наводило на роздуми.

Навіщо він приїжджав у той будинок? Хто він насправді? - Поки що ці кілька питань, здавалися мені головними. Може, він приїхав сюди помститися за бабусю. Та й з чого б це Евересту знадобилася моя подруга. Чи пов'язані ці обставини. А може, той труп, що виявила Настя, може бути вбивцею.
Я струснула головою.

- Усе Ліна, пора спати. - Сказала я собі, встаючи з дивана. - Мені завтра на роботу, та й безглуздо це все. Треба менше детективів читати. - Констатувала я, хоча знала, що цього не станеться.