Читати книгу - "Ефект метелика, Марія Акулова"

Гліб хмикнув, але наполягати не став. Юля доросла дівчинка, воліє його компанії компанію невідомого таксиста — її право.

— Бувай, зайчику, — дівчина піднялася з ліжка, грайливо помахала пальчиками, а потім попрямувала геть, похитуючи стегнами, які обтягувала спідниця. Вродлива. Розумна. Так у чому ж проблема? Може, правда, коштувало здатися, надіти цю безглузду обручку й мати пару діточок? Їй приємно, а йому… А йому не настільки дискомфортно, щоб так норовитися. Хоча ні. Дуже дискомфортно, занадто. Вони навіть жити разом не змогли. Хоча намагалися, цілих два дні. Останньою краплею стала її бритва поруч із його. Гліб дивився тоді на цю дивну пару — чоловіча синя і жіноча рожева і поступово усвідомлював, що ось так виглядає 'занадто'.

За дівчиною зачинилися двері, Гліб піднявся з ліжка, попрямував у ванну. Сонце поступово підіймалося над горизонтом, освітлюючи спальню. Комусь  неділя, вихідний, відмінний час для висипання, об'їдання, зустрічей з рідними та близькими, а в нього повна голова думок і жодного шансу на сон.

У ванній ще пахло його гелем для душу, яким скористалася Юля, парувало вологе повітря.

Гліб пустив і відрегулював воду, стягнув футболку, у яку встиг одягтися після бурхливого проведення часу, підійшов до дзеркала, на якому стікали крапельки води. Глянувши на своє відбивання у ньому, чоловік хмикнув.

Юлія має рацію, сьогодні він якийсь надмірно агресивний. Євген ледь з інфарктом не зліг, дівчинку довів до непритомності…

Євгена не шкода, дівчинку шкода. Цікаво, як вона там? Взагалі-то, це легко перевірити. Досить проїхатися до Метелика. Сьогодні вона там навряд чи з’явиться, отже, можна відкласти до наступних вихідних. А для певності, дізнатися графік роботи все в того ж Пампушка. Якщо запитає навіщо, вкотре отримає по голові. Не його справа. Та й чіткого пояснення в Гліба не знайшлося б. Просто. Цікаво.