Читати книгу - "Фармацевтична компанія "Чорнобривці"., Галіція Мідвест"

Вранці наступного дня Меріголд запросила свою гостю на прогулянку. Ранкову прохолоду  наповнювали духмʼяні квіткові пахощі. Глибоко вдихнувши  свіже ранкове повітря, Галя щільніше загорнулася у вовняного светра. Меріголд, вбрана у легку світло-зелену туніку, білі леггінси та кросівки, насолоджувалася поривами вітру, який лагідно куйовдив її шовковисте волосся. 
Розмовляючи, жінки спускалися з горба до густого переліску, оминаючи різнобарвʼя квіткових плантацій фармакологічної компанії «Чорнобривці». 
— Пропоную нам ще раз познайомитись, — жартома запропонувала Меріголд. Вона зупинилась і простягла руку Галі. 
— Маруся Чурай до твоїх послуг. 
— Княгиня Либідь, чим можу бути корисна?, — дівчина міцно потисла руку Марусі і вони обидві розсміялися. 
— Ви значно красивіша у житті, ніж на малюнках у книжках!, — не стрималася Галя. 
— Ви також непересічна харизматична особистість, княгине, — шанобливо вклонилася Маруся, — ви також легенда поважного віку, але, чи могли б ми перейти на ти?, — пожартувала Маруся. 
Галя вдавано зітхнула і театрально звела очі догори. 
Перейшовши перелісок, жінки опинилися на південному березі похмурого  Північного моря. 
— Чи хочеш побачити інший магічний світ?, запитала Маруся. Її нова знайома одразу ж з захватом погодилася. 
Маруся плавними рухами обидвох рук торкнулася повітря, наче намагалася втримати вітер у долонях. Перед чарівницею нерухомо зависло чудернацьке плетиво-витинанка з золотих та срібних ниток. Жінка обережно потягнула за їх хвостики, розвʼязуючи вхід до іншої реальності. У просторі утворилося невелике вікно-ілюмінатор і Маруся запросила Галю заглянути всередину. Дівчина, згадавши про свій досвід заглядання у мавчину спину, обережно наблизилися до отвору, з якого струменіло тепле світло і обережно зазирнула. 
«Вони таки існують!»— вигукнула Галина і від захвату їй перехопило подих. Двійко здоровецьких нессі щосили плескали довжелезними хвостами у воді, пірнаючи наввипередки. 
— Це малюки, сестрички — сказала Маруся, милуючись грайливими дитинчатами, — але не будемо їх більше турбувати. 
Жінка швидко завʼязала золотими вузликами вікно і хлюпнула на плетиво морською водою, розчинивши його без жодного сліду. 
— Чи правда, що всі квіти у цьому місті шпигують для тебе?, - Галя наважилась на запитання, яке не давало їй спокою. 
— Не тільки квіти, — засміялася Маруся, спантеличивши Галю такою розмитою відповіддю. Вона присіла на велику сіру каменюку і запропонувала Галі зробите те саме. Дівчина вмостилася поряд, зауваживши, що колінні суглоби її більше не докучали тупим болем. 
— Бабай, охоронець замкового музею, також походить з Землі Предків , — почала свою розповідь Маруся, — Якось він запідозрив присутність шпаринних злиднів- шпигунів, які таємно проникали у замок і крали дрібні експонати. Сучасні вловлювачі магії не спрацьовували і доказів у нього не було. Тому він розповів мені про свої підозри, а я таємно вдосконалила вловлювачі. »
Галя посміхнулася, згадавши, яким самовпевненим був Вовкулака, коли розповідав, що вловлювачі магії не здатні розпізнати древню, складнішу магію. 
— Зустріч Грегорі зі Злиднем Козловим була спланованою. Він прикинувся, що ті пігулки, які вони підмішали йому у питво, подіяли. Перед зустріччю він вжив антидот, якій мені вдалося розробити. Я здогадалася, що Злидні намагатимуться влаштувати терористичний акт під час фестивалю, використовуючи мого сина, як заручника. Я підготувалася до такого розвитку подій. Уся ця злиденна навала не вчора ж почалася! Завше треба бути готовою. А тут ви з Ругару нагодилися , коли вони Грегорі викрадали. Той був настільки покірний, що Ругару здогадався, що то був мій план. 
— А як ти передбачила, коли саме я перекинуся на перевертню? , — у голосі Галі зʼявилася підозра. 
— Ой-вей, дівчино! Тобі терміново потрібно пройти курси адаптації  у сучасному мітологічному світі! — з подивом вигукнула Маруся, — вже років так з пʼятдесять не існує ніяких спонтанних перетворень, викликаних повнею! Більшість нечисті, окрім злиднів з Підболліття, вже еволюціонувала і відмовилась від лихих магічних оборудків. Трапляються, звичайно, контрабандисти, антивакцинатори і затяті прихильники традиційних цінностей культу «Сухого Манту» , але усі ці суперечки ми вирішуємо за допомогою міжвидових законів співіснування і  науки. 
— То ти можеш справді мені допомогти?, — з надією спитала Галя Марусю. 
— Твій випадок, безумовно, складний і особливий. І я б тобі радила не зловживати чорними ягодами у рекреаційних цілях, хоча саме вини відтермінували твоє перетворення. Зазвичай генна мутація займає до 2-3 тижнів, особливо, коли кусає такий древній вовкулака, як Ругару, як і є інші чинники, як фази місяця і знак Зодіаку, які допомагають розрахувати момент перетворення. 
Галя недовірливо подивилася на Марусю і та пирснула з сміху. 
— Кепкуєш з моєї неосвіченості? —набурмосилася Галя. 
— Ні, — бо звідки про це тобі знати? — але за допомогою діалізу я очистила твоїй організм від злиденної отрути, тому коліна тебе більше не турбуватимуть. 
— А як щодо перевтілень? , — обережно спитала Галя. В глибині душі вона досі не могла повірити в те, що минулої ночі вона була отією гігантською вовчицею з сріблястими крилами. 
— Можна позбутися і цього синдрому, але можна його перетворити і на суперсилу, — підморгнула їй Маруся. 
— О, ні ! Щоб я ненароком перегризла своїх друзів? Дякую, дуже дякую!, — розхвилювалася Галя. Вона підвелася і почала ходити взад-уперед, обхопивши голову обома руками. 
— Ми тебе навчимо, — впевнено сказала Маруся, — я дам тобі пігулки, курс яких припинить перетворення. Ти можеш почати приймати їх хоч зараз. А Ругару допоможе тобі контролювати перетворення, як і володіти своїм тілом. 
Зупинившись, Галя на мить замислилися. 
— Ти справді даш мені пігулки, які зможуть позбавити мене здатності перетворюватися на Вовкулачку?— з недовірою  спитала вона. 
— Так, — просто відповіла Маруся. І також підвелася. 
— І ви мене навчите контролювати ці перетворення? — ще раз перепитала Галя. 
— Навчимо усього, що знаємо самі, — підтвердила Маруся, — Мій будинок, моя лабораторія, мої знання до твоїх послуг. 
— Я тоді справді зможу допомогти моїм друзям у боротьбі проти злиденної навали. Також ставши зброєю. 
— Саме так, — відповіла Маруся і, обнявши Галю, пригорнула її до себе, — ми стаємо сильнішими і здатними знаходити у собі нові сили для опору, коли ми підтримуємо і допомагаємо одна одній. 
— Чи могли б ми смачно поснідати перед тим, як почнемо рятувати світ? 
— Якщо наздоженеш мене, - весело гукнула Маруся і кинулася навтьоки берегом моря. 
— Заввиграшки! — крикнула Галя і помчала доганяти прудку Марусю, насолоджуючись легкістю кожного безболісного кроку. Їй знову здалося, що у неї за плечима виросли крила.