Читати книгу - "Помста для Роуз, Юлія Богута"

— Зберися, Роуз, — прошепотіла я, намагаючись заспокоїтися.

Я торкнулася холодного металу крана, відчуваючи як він хилитається під пальцями. "Що за..." — подумала я, але не встигла навіть усвідомити, що відбувається, як його верхня частина зіскочила.

— Чорт! — вирвалося в мене, коли холодна вода несподівано вдарила в груди, просочуючи білу футболку до самої шкіри. Крижаний струмінь пронизував гарячу шкіру, мов тисячі голок, змушуючи мене здригатися поки я намагалася затиснути діру. Але все, що вдалося зробити — стукнутися до болю стегном в стілешню. Мокра тканина неприємно  прилипла до тіла, а я стояла, не знаючи, що робити. Вода продовжувала литися, змішуючи мій гнів і розпач.

Раптом двері ванної різко відчинилися. Переді мною стояв Вільям, пронизуючи  мене наскрізь своїми чорними очима та буквально роздягаючи поглядом. Ми завмерли, не в змозі відірватися один від одного. Здавалося, варто було б зробити крок на зустріч — і це не закінчиться нічим добрим. Навіть не так. Це буде настільки добре, що все інше просто втратить сенс.