Читати книгу - "Сплячі красуні"

Цивільні уявлення не мають, скільки нісенітниць доводиться вислуховувати, коли працюєш копом. Публіка любить вшановувати поліційних офіцерів за їхню відвагу, але ніхто не оцінить повсякденної і повсякнічної витримки, якої потребуєш, щоб слухати отаке лайно. Безумовно, хоробрість — чудова риса характеру полісмена, але вроджена стійкість до отакого-от белькотіння є не менш важливою, на думку Лайли.

І між іншим, ось чому заповнення недавно виниклої вакансії помічника шерифа на повну ставку виявилося такою важкою справою. Саме з цієї причини вона ввічливо відмовила урядникові з контролю за тваринами Френкові Ґірі й натомість взяла молодого ветерана Дена Трітера, хоча Трітер майже не мав досвіду роботи в правоохоронних органах. Хоч яким вочевидь кмітливим і красномовним не є цей Ґірі, у нього занадто товстий стос рапортів — він генерує забагато паперової роботи, виписує забагато штрафів. У цьому поміж рядками читається: схильний до конфронтації; не той це парубок, який дозволить дрібному лайну самому розчинитися. А це недобре.

Не можна сказати, що її персонал — це всуціль якийсь першокласний загін борців зі злочинністю, ну то й що, велике діло, вітаємо в реальнім житті. Знаходиш найкращих людей з наявних і по ходу намагаєшся їм допомагати. Роджер Елвей і Террі Кумс, наприклад. Можливо, Роджер перетерпів зайву кількість ударів, коли ще в нульових у Дулінгській старшій школі грав лайнменом[59] у футбольній команді тренера Вітстока. Террі — кмітливіший, але може занепасти духом, зажуритися, якщо справи йдуть не по його, і ще він забагато п’є на вечірках. А з іншого боку, обидва ці чоловіки мають доволі стійку терплячість, що означає — вона може їм довіряти. Здебільшого.

Лайла плекала невисловлювану віру в те, що материнство — це найкраща з можливих репетицій для потенційного офіцера поліції. (Особливо невисловлювану перед Клінтом, який відразу б поставився до неї вільготно; вона собі уявляла як він, отим своїм дошкульним манером схиливши набік голову й кривлячи губи, промовляє: «Цікаво» або «Може бути». Матері — природні працівники правоохоронних органів, тому що немовлята, як і кримінальники, часто бувають агресивними й деструктивними.

Якщо ти змогла подолати свої перші роки материнства, не втративши витримки, не сказившись, тоді, певно, ти зможеш мати справи й із дорослими злочинцями. Ключовим тут є не реагувати, залишатися дорослою… а чи думає вона про цю заляпану кров’ю жінку, котра має якийсь стосунок до насильницької смерті двох осіб, а чи вона думає, як упоратися з деким ближчим її родині, набагато ближчим, із парубком, який схиляє голову на подушку поряд з нею? (Коли годинник перестрибнув на 00:00 і в спортзалі заревів гудок, дівчата й хлопці захоплено заверещали. Фінальний рахунок: дівчата округу Бриджер ААС[60] 42 — дівчата з Фаєтта ААС 34.) Як сказав би Клінт: «Еге, цікава річ. Бажаєш розповісти мені трохи детальніше?»

— Зараз так багато гарних розпродажів, — теревенила далі Євка. — Пралка-сушарка. Грилі. Дітки, що їдять пластмасову їжу і знову її викакують. Прірва знижок по всій крамниці.

— Розумію, — відгукнулася Лайла, немов ця жінка проказувала щось путнє. — Як вас звуть?

– Євка.

Лайла обернулась:

— А прізвище? Як щодо нього?

Жінка мала виразно окреслені вилиці. Променисті золотаві очі. Шкіра в неї, як подумалось Лайлі, була якогось середземноморського відтінку, а це її темне волосся, о-о-о! Бризки крові засохли в неї на лобі.

— А воно мені треба? — запитала Євка.

На переконання Лайли, це підтверджувало її попереднє припущення: ця нова знайома катастрофічно, безоглядно перебуває під кайфом.

Вона повернулася вперед, натисла на газ і звільнила з держака мікрофон:

— Базо, це Патруль Один. Маю жінку під арештом, затримала, коли вона йшла на північ десь від лісопильні на Головатому Пагорбі. На ній багато крові, тому нам знадобиться тестовий комплект, щоб узяти кілька зразків. Також їй потрібна тайвекова[61] одяганка. І зателефонуйте кудись медикам, щоби нас зустріли. Вона під якимсь наркотиком.

— Прийнято до виконання, — відповіла Лінні. — Террі каже, що в тому трейлері справжній розгром.

— Прийнято до виконання, — радісно засміялася Євка. — Справжній розгром. Принесіть ще рушників. Тільки не нових, ха-ха-ха. Прийнято до виконання.

— Кінець зв’язку.

Лайла вставила мікрофон назад. Поглянула в люстерко на Євку.

— Вам варто сидіти тихо, мем. Я заарештовую вас за підозрою у вбивстві. Це серйозна справа.

Вони наближалися до міської межі. Лайла підкотила крузер до знаку «стоп», зупинившись на мить перед перехрестям, де перетиналися дороги Головатий Пагорб та Західно-Лавінська. Західно-Лавінська вела до в’язниці. На протилежному боці дороги виднівся знак, що застерігав проти підбирання попутників, які тут голосують.

— Ви поранені, мем?

— Поки ще ні. Але, агов! Трипл-дабл[62]. Дуже добре.

Щось зблиснуло в пам’яті Лайли, ментальний еквівалент якоїсь іскристої цятки в піску, і миттю воно було змите пінявою хвилею.

Вона знов подивилася в люстерко заднього огляду. Євка сиділа із заплющеними очима, відкинувшись назад. А чи її вже попускає?

— Мем, ви збираєтеся блювати?

— Ти б краще поцілувала свого чоловіка, перед тим як заснути. Ти краще поцілуй його на прощання, поки ще матимеш шанс.

— Ясні рі… — почала було Лайла, але тут жінка рвонулася вперед, головою просто в Роздільчу сітку. Лайла, скривившись, інстинктивно відвернулася, коли від удару Євчиної голови задрижав, завібрував цей бар’єр.

— Припиніть! — встигла вона крикнути якраз перед тим, як Євка вгатилася в сітку вдруге. Лайла вловила спалах усмішки на її обличчі і свіжу кров на зубах, а потім жінка вдарилась об сітку втретє.

З рукою на дверях Лайла вже готова була вискочити, підбігти до задніх дверей і, для її ж безпеки, вгамувати цю жінку шокером, але третій удар виявився останнім. Євка осунулася на сидінні, щасливо хапаючи ротом повітря — спринтерка, яка щойно порвала фінішну стрічку. Губи і ніс у неї були в крові, а на лобі зяяла рубана рана.

— Трипл-дабл! Усе гаразд! — гукнула Євка. — Трипл-дабл! Клопітний день!

Лайла висмикнула мікрофон і зв’язалася з Лінні: переміна планів. Треба, щоб в офісі їх зустрів безплатний адвокат, і це треба організувати якомога швидше. І суддя Сілвер також, якщо старого вдасться переконати зробити їм ласку й прийти.

2

Залягши животом у купині папороті, лис дивився, як Ессі розвантажує свій візок.

Звісно, він не думав про неї, як про Ессі, імені для неї він не мав зовсім. Вона була просто людиною, та й поготів. Тим не менше, цей лис спостерігав за нею вже доволі довго — промайнули місяці й сонця — і визнавав, цілком слушно, її ветху халабуду