Читати книгу - "Старша Едда. Епос"

class="v">дарунків просила,

побої криваві

отримала в дар,

молот гамселив

її замість перснів.

Так повернув

син Одіна зброю.

Промови Альвіса

Альвіс мовив:

1

«Лави готують[300],

нині моя наречена

має додому вернутись,

задовге це сватання,

кожен так скаже,

додому не варто баритись».

Тор мовив:

2

«Хто то прибув?

Чому ти блідий, наче труп[301]?

Схожим на турса

здається цей муж,

женихатись не годен».

Альвіс мовив:

3

«Альвісом звуся,

живу під землею,

мій двір під горою,

до Візника[302]

я нині прибув,

щоб слова дотримати».

Тор мовив:

4

«Згоди моєї

ти не питав,

отця молодої,

я вдома не був,

як слово ти дав,

не дійсна та клятва

перед богами».

Альвіс мовив:

5

«Що за герой

згоди питає

за наречену

прекрасносяйну?

Тебе, волоцюго,

мало тут знають, —

хто підкупив тя[303]?»

Тор мовив:

6

«Вінґтор я звуся,

здалеку їду,

син я Сідґрані[304];

миру від мене

ти не дістанеш,

як дівчину юну

візьмеш за себе».

Альвіс мовив:

7

«Згоди твоєї

волію дістати

хутчіше на шлюб,

інакше я жити

геть не волію

без білої діви».

Тор мовив:

8

«Діва кохання

хай буде з тобою,

мудрий мій гостю,

як зможеш повісти

про різні світи

усю мені правду.

9

Скажи мені, Альвісе,

долі, напевне, усі

двергу відомі:

як землю широку

спрадавна прозвали

в різних світах?»

Альвіс мовив:

10

«Йорд у людей,

ув асів же — Фольд[305],

Шляхом звуть вани,

Зеленою — турси,

альви — Весною[306],

Вологою кличуть боги».

Тор мовив:

11

«Скажи мені, Альвісе,

долі, напевне, усі

двергу відомі:

як люди прозвали

небо горбате

в різних світах?»

Альвіс мовив:

12

«Небо в людей,

Тепло у богів,

Вітробагатий — у ванів,

Височиною звуть турси,

альви — Дахом Прекрасним,

дверґи — Високим Склепінням».

Тор мовив:

13

«Скажи мені, Альвісе,

долі, напевне, усі

дверґу відомі:

як місяць прозвався,

що люд його бачить,

у різних світах?»

Альвіс мовив:

14

«Місяцем зветься в людей,

Млином у богів,

Колом у Хель,

у турсів — Прудкий,

а Світлий у дверґів,

альви прозвали

Часу Лічилом».

Тор мовив:

15

«Скажи мені, Альвісе,

долі, напевне, усі

дверґу відомі:

як зветься сонце,

що сяє всім смертним,

у різних світах?»

Альвіс мовив:

16

«Соль у людей,

а Сонце в богів[307],

дверґи прозвали

Дваліна Другом[308],

йотуни — Оком Палючим,

альви звуть Кругом,

Пресвітлим же — асів сини».

Тор мовив:

17

«Скажи мені, Альвісе,

долі, напевне, усі

дверґу відомі:

як звуться хмари,

де змішано зливи,

у різних світах?»

Альвіс мовив:

18

«Хмара в людей,

Дощова у богів,

Вітроплинна у ванів,

Мрячна у турсів,

Міць Вітру — ув альвів,

Невидимка в Хель».

Тор мовив:

19

«Скажи мені, Альвісе,

долі, напевне, усі

дверґу відомі:

як зветься вітер,

що лине вперед,

у різних світах?»

Альвіс мовив:

20

«Вітер в людей,

Летючий в богів,

Іржання — у дужих,

Ревучий — у турсів,

Гуркіт — ув альвів,

Поривчастий в Хель».

Тор мовив:

21

«Скажи мені, Альвісе,

долі, напевне, усі

дверґу відомі:

як зветься штиль,

тиха погода,

у різних світах?»

Альвіс мовив:

22

«Тиша в людей,

Штиль у богів,

Безвітря у ванів,

Тепла Погода у турсів,

Денний Спокій ув альвів,

Тихая Днина у дверґів».

Тор мовив:

23

«Скажи мені, Альвісе,

долі, напевне, усі

дверґу відомі:

як зветься море,

що люди ним ходять,

у різних світах?»

Альвіс мовив:

24

«Море в людей,

а Води — в богів,

у йотунів — Хата Вугра,

Хвилями вани прозвали,

альви — Стовпом Водяним,

Хланню — то дверґи».

Тор мовив:

25

«Скажи мені, Альвісе,

долі, напевне, усі

дверґу відомі:

як зветься вогонь,

що люди розводять,

у різних світах?»

Альвіс мовив:

26

«Вогонь у людей,

Пломінь ув асів,

Жар — кажуть вани,

Жадібний в турсів,

Палаючий в дверґів,

Стрімким кличуть в Хель».

Тор мовив:

27

«Скажи мені, Альвісе,

долі, напевне, усі

дверґу відомі:

як зветься ліс,

що здавна зростає,

в різних світах?»

Альвіс мовив:

28

«Ліс у людей,

Поля Грива в богів,

у Хель — Полонина[309],

Дрова у турсів,

Крона Прекрасна ув альвів,

а вани — Хмиз кажуть».

Тор мовив:

29

«Скажи мені, Альвісе,

долі, напевне, усі

дверґу відомі:

як зветься ніч,

родичка Ньора[310],

в різних світах?»

Альвіс мовив:

30

«Ніч у людей,

Нйоль у богів[311],

Морок у дужих,

Безсяйна у турсів,

Тиха Дрімота ув альвів,

а в дверґів — Сни Нйорун[312]».

Тор мовив:

31

«Скажи мені, Альвісе,

долі, напевне, усі

дверґу відомі:

як зветься нива,

зерном засіяна,

в різних світах?»

Альвіс мовив:

32

«Ячмінь у людей,

Збіжжя в богів,

звуть Паростком вани,

а в турсів — Овес,

Жито ув альвів,

Похилене в Хель».

Тор мовив:

33

«Скажи мені, Альвісе,

долі, напевне, усі

дверґу відомі:

як зветься пиво,

що люди п'ють здавна,

у різних світах?»

Альвіс мовив:

34

«Пиво в людей,

Бровар ув асів,

Міцним кличуть вани,

а йотуни — Чистим,

у Хель кличуть Медом,

Питвом — сини Суттунґа[313]».

Тор мовив:

35

«В жодному серці

не бачив я стільки

давньої мудрости!

Чимало питань

я ставив тобі,

та денне сонце

дверга заскочило

сяйвом у залі».

Сказання про Вьолунда

Про Вьолунда

Нідудом звали конунга у Світьоді[314]. Він мав двох синів і дочку. Її звали Бьодвільд.

Було троє братів, синів конунга фінів. Одного звали Слагфід, другого Егіль, третього — Вьолунд. Вони ходили на лижах і полювали звірину. Вони прибули до Вовчої долини і звели там собі житло. Там є озеро, що зветься Вовчим Ставом. Якось рано вранці побачили вони на березі озера трьох жінок, що пряли льон. Поруч лежало їхнє лебедине вбрання. То були валькірії. Дві з них були дочками конунга Хлодвера: Хладґуд Біла Либідь і Гервьор Премудра, а третя — Ельрун, дочка К'яра з Валланду. Троє братів узяли їх із собою додому. Егіль оженився на Ельрун, Слагфід на Білій Либіді, а Вьолунд — на Премудрій. Так вони