Читати книгу - "Принц Єгипту, Олександра Малінкова"

- А ти ще цього хочеш? – Він лукаво посміхнувся.

- Та я й тоді не дуже хотіла, просто ти мене діставав!

- Я тебе? – Він розсміявся. – Ну хай буде так.

–  Маю надію, що ти  в той час коли я буду відсутнім не будеш випробувати долю і шукати пригоди.

–  Постараюся, –  тихо промовила.

            А як їх не шукати? Коли вони самі її знаходять…  

- Доречі, друзі інколи звуть мене Філом! – Промовив і відсалютував, пішовши у інший бік, лишивши її в декількох кроках біля ресепшн.

         Цікаво, як цією фразою він знову зміг зачепити Марину. Цього разу натякнувши, що змінив своє ставлення до неї. Наблизивши її на півкроку ближче до свого «світу»…