Читати книгу - "У пошуках утраченого часу. Содом і Гоморра"

Стор. 260. Піко делла Мірандола (1463—1494) — італійський гуманіст і мислитель.

Стор. 262. Барбедьєн (1810—1892) — французький ливарник.

Стор. 264. Гарпагон — герой комедії Мольєра «Скупий».

Стор. 266. Лейбніц Ґотфрід (1646—1716) — німецький філософ та математик.

Мілль Джон (1806—1873) — англійський філософ та економіст. ЛашальєЖуль (1832—1918) — французький філософ.

Мілле Жан-Франсуа (1814—1875) — французький художник барбізонсь-кої школи.

Стор. 271. Сос де Фрескіне (1828—1923) — французький державний діяч.

Сельв Жюстен (1848—1934) — французький державний діяч.

Стор. 272. Тур д ’Аржан, Меріс — паризькі ресторани.

Бутру Еміль (1845—1921) — французький філософ, захоплювався містикою.

Уссе Анрі (1848—1911) — французький письменник.

Д’Ормесон — родина французьких чиновників.

Ла Буле Антуан (1833—1905) — французький дипломат.

Помре П’єр-Анрі (1839—1891) — французький лектор на наукові теми.

Порель Дезіре-Поль (1842—1917) — французький актор, директор театру «Одеон».

Стор. 274. «Гонителька» — комедія Шарля-Сімона Фавара (1710—1792).

Стор. 276. Зербіна — героїня п’єси Фавара.

Самарі Жанна (1857—1890) — французька актриса.

«Капітан Фракас» — історичний роман Теофіпя Ґотьє (1811—1872).

Стор. 277. Брілья-Саварен Антельм (1755—1826) — французький гастроном, автор книги «Психологія смаку».

Стор. 278. Еле Поль (1859—1927) — французький портретист і гравер.

Стор. 279. Ґрюєр — сорт сиру.

Стор. 281. Дамуазо — знатний юнак у середньовічній Франції.

Стор. 285. Чуді Ґуго (1851—1911) — німецький історик мистецтва.

Ейленбург Філіпп (1847—1921) — німецький аристократ, близький до кайзера Вільгельма II.

Стор. 286. Готський альманах — довідник про європейське великопанство.

Стор. 289. 'Вік Августа — Октавіан Август (63 перед Р. X. — 14 по Р. X.) був покровителем літератури, в його золотий вік творили Горацій, Овідій, Вергілій, Тіт Лівій ющо.

Стор. 290. Форе Ґабріепь (1845—1924) — французький композитор.

Стор. 291. Мейербер Джакомо (1791—1864,) — німецький композитор, жив і працював у Франції.

Скарлатті Даменіко (1685—1757) — італійський композитор та клавесиніст.

Стор. 292. Брама — індуїстське божество.

Розенкрейцер — член масонської ложі.

Стор. 293. Палестріна — прізвисько італійського композитора Джованні П’єрлуїджі (1524—1594).

Стор. 294. Анжеліко, Фра Беато Анжеліко (1387—1455) — італійський маляр доби Відродження.

Бушар Шарль (1837—1915) — французький лікар і вчений-біолог.

Буф де Сен-Блез — французький лікар-акушер.

Куртуа-Сюфі Моріс — лікар-терапевт.

Стор. 302. Д’Юксель Нікола дю Бле (1652—1730) — французький полководець, відомий своїм честолюбством.

Стор. 309. Деонтологічний — стосується поняття про те, що має виконуватися.

Стор. 316. Бергсон Анрі (1859—1941) — французький філософ, прибічник індуїтивного.

Порфирій (234—305) — грецький філософ-неоплатонік.

Плотін (204—270) — грецький філософ, засновник неоплатонізму.

Стор. 319. Евріклея — Одисейова мамка.

Стор. 328. Адріан (76—138) — римський імператор, підтримував митців.

Стор. 335. Стаматі Камілл (1811—1870) — французький композитор та піаніст.

Стор. 336. Графиня д'Ескарбанья — героїня однойменної комедії Мольера.

Тібодьє — персонаж із цієї-таки комедії.

Стор. 349. Ґодар Бенжамен (1849— 1895) — французький композитор.

Стор. 364. Ружон Анрі (1853—1914) — французький письменник.

Стор. 365. Фурньє-Сарловез (1869—1937) — французький політичний діяч.

Стор. 368. Рокамболь — герой однойменного роману П’єра-Алекбїса Понсона дю Террайля (1829—1871).

«Чверть години Рабле» — цей вираз став крилатим. Рабле мав у своєму розпорядженні 15 хвилин, щоб уникнути халепи під час затримання на рогатках.

Стор. 370. Тен Іпполіт (1828—1893) — французький критик.

Стор. 373. Тюро-Данжен Поль (1837—1913) — французький історик.

Буасьє Ґастон (1823—1908) — французький археолог.

Стор. 383. «Орля» — п’єса Едмона Ростана, в якій Сара Бернар виступала в ролі дука Рейхштатського, Наполеонового сина.

Муне-Сюллі Жан (1841—1916) — французький актор-трагік.

«Едіп» — трагедія Софокла.

Стор. 394. Прадо — картинна галерея в Мадриді.

Стор. 395. Коклен-старший Констан (1841—1909) — французький актор, виступав з однаковим успіхом і в трагедії, і в комедії.

Гаджра — рік утечі Магомета з Мекки до Медіни, перший рік мусульманського календаря.

Стор. 396. Пер'є Жан-Алексіс (1869—1954) — французький співак, перший виконавець партії Пелеаса в опері Дебюссі.

Фреваль Сімона — французька драматична актриса початку XX в.

Маньє Марі (1848—1913) — французька драматична актриса.

Барон-син Луї(Ю0—1939) — французький комік.

Стор. 397. Іветта Ґільбер (1868—1944) — кафешантанна співачка.

Корналъя Ернест (1834—1912) — французький драматичний актор.

Догемі — актор Французької Комедії.

Сент-Бев Шарль-Опост (1804—1869) — французький критик.

Стор. 407. Роберт Перший (865—923) — французький король.

Стор. 409. Геліос — грецький бог сонця.

Танатос — божество смерти.

Лета — символ посмертного забуття.

Гіпнос — бог сну.

Кроніон — одне з імен Зевсових.

Стор. 412. Месьє — так називали брата Людовіка Чотирнадцятого Філіппа, дука Орлеанського.

Регент — регентом при малолітньому Людовікові П’ятнадцятому був син попереднього Філіппа Орлеанського, дук Орлеанський.

ПРУСТ Марсель

У ПОШУКАХ УТРАЧЕНОГО ЧАСУ. СОДОМ І ГОМОРРА

Роман

Переклад з французької

Підписано до друку24.09.12. Формат 84x108 ЧІГ Умов. друк. арк. 23,52. Облік.-вид. арк. 27,26. Тираж 4000 прим. Замовлення № 2-467.

ПП «Золоті Ворота»

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів