Читати книгу - "Відьма у покарання, Ксенія Антресоль"

– Досить, я тебе зрозуміла. Якщо ти продовжиш перелічувати й надалі, то боюсь, що половину продуктів я просто перестану їсти.

– Та ладно тобі, це ж крута ідея до свята, я і собі в кав'ярню зробила дещо, – відкриваю вітрину де на ажурних тарілочках вишикувались мафіни з павуками, тістечка у вигляді привидів, еклери розфарбовані під Франкенштейна і ще купа тематичних пряників.

– Можна мені того привида? – вказує на тістечко. – Здається, він найбезпечніший серед всієї цієї нечисті.

Як може мама хлопчика, який в тераріумі залипає біля акваріумів зі зміями та павуками, боятись звичайних тістечок?

– А тепер давай з початку, – ставлю на столик дві чашки кави й тістечка. – Раз я вже погодилась підмінити тебе, то мені потрібні деталі.

– Вечірка під назвою “Геловінські дивовиська”, – радісно потирає долоньки сестра й протягує мені запрошення та свою перепустку.

– Назва незвична, а от запрошення повний відстій, – бурчу, роздивляючись пафосну картку підписану каліграфічним почерком та завізовану сургучною печаткою. Здається, цей вечір поб'є всі рекорди найнудніших вечорів в моєму житті.

Якби ж я знала, як я насправді помилялась.