Читати книгу - "Тіні минулого, Льюїс Бенте"

На наступний ранок вона помітила, що чоловіть весело з кимось говорив по телефону, в іншій кімнаті. Він рано поїхав на роботу, навіть не поснідавши.

Соня подзвонила весільному фотографу та попросила простежити за своїм чоловіком. На її думку це було огидно, але інтуїція її ще ні разу не підводила. Вона назвала адресу і шосе по якому її чоловік їздить на роботу, і про всяк випадок адресу сестри. Софа попросила спочатку поїхати за адресою її сестри. Попередньо сказавши номер автівки чоловіка, щоб фотограф зміг впізнати її та сказати чи там він, чи ні.

І ця «детективна місія» продовжувалась тиждень. Через тиждень Соня запропонувала Олегу поїхати у весільну подорож до Карпат, на що чоловік погодився, оскільки вважав це чудовою ідеєю.

РОЗДІЛ 2

Соня не могла спати. Вона лежала у темряві, вдивляючись у стелю номера, і думки одна за одною спалахували в її свідомості, наче блискавки. Повідомлення з телефону Олега від Дани горіло в її пам’яті. Вона не знала, чи це зрада, чи щось значно складніше, але залишати все так, як є, більше не могла.

Олег повернувся пізно. Його настрій був явно кращим, ніж удень, але Соня не стала його розпитувати. Вона вирішила, що цього разу збере докази, які дадуть їй чітку відповідь. Наступного ранку вона прокинулася раніше і пішла до готельної адміністрації.

— Доброго ранку. Чи можна взяти напрокат машину? — запитала Соня, посміхаючись.

Адміністратор із радістю допоміг, і вже за годину Соня була за кермом орендованого автомобіля. Вона знала, що Олег планує сьогодні “відіспатися” і не буде нічого запідозрювати. Тепер її мета — дістатися найближчого міста, де було відділення детективного агентства, яке вона знайшла в інтернеті.

У місті Соня зустрілася з приватним детективом, чоловіком років сорока з проникливим поглядом.

— Що вас цікавить? — запитав він, переглядаючи її заявку.

— Я хочу знати, що мій чоловік приховує, — коротко відповіла вона. — Це стосується і моєї сестри.

Детектив здивовано підняв брову, але продовжив слухати.

— У мене є підозра, що вони зустрічаються потайки. Мені потрібна вся правда, без прикрас.

Чоловік погодився. Він пообіцяв, що почне діяти негайно, і попросив у Соні контакти Дани та Олега, а також місця, де ті найчастіше бувають. Соня повернулася в готель із відчуттям, що зробила перший крок до розв’язання цієї загадки.

Увечері того ж дня Олег запропонував прогулянку. Вони спустилися до озера неподалік, і він, на диво, був уважним, навіть романтичним. Він жартував, розповідав історії зі свого дитинства, а потім витягнув із кишені коробочку.

— Соню, я знаю, що останнім часом поводився трохи дивно. Але я хочу, щоб ти знала: ти для мене найважливіша. — Він відкрив коробочку, і Соня побачила витончену золоту каблучку з діамантом.

— Це що? — здивувалася вона.

— Обручка. Я хочу, щоб ти завжди пам’ятала, що я люблю тебе, — сказав Олег, вдягаючи каблучку їй на палець.

Соня розчулилася, але її серце залишалося настороженим. Олегу вдалося трохи розвіяти її підозри, але не знищити їх.

Наступного дня вони піднялися на найвищу вершину Карпат, і Соня навіть почала вірити, що, можливо, вона даремно себе накручує. Проте ввечері знову з’явилася тривожна ознака: Олег отримав дзвінок і сказав, що йому треба терміново повернутися до міста у справах.

— Як? Ми ж тільки приїхали! — здивувалася Соня

— Це важливо. Лише на день. Завтра я повернуся, і ми продовжимо відпочивати, — запевнив її Олег, цілувавши в щоку.

Він залишив готель уже через годину. Соня одразу ж зателефонувала детективу й розповіла про ситуацію.

— Схоже, ваш чоловік знову вирушив до когось, хто викликає його більше зацікавлення, ніж ви, — сухо сказав детектив.

Соня попросила його простежити за Олегом. Через дві години детектив передзвонив.

— Він поїхав до будинку вашої сестри. Наразі вони всередині.

Ці слова вдарили по Соні, немов грім серед ясного неба.

Наступного ранку Олег повернувся до готелю. Він поводився так, ніби нічого не сталося.

— Ну що, готова до нової прогулянки? — весело запитав він.

— Так, — відповіла Соня, намагаючись приховати свої емоції.

Увесь день вона мовчала, обдумуючи свої дії. А ввечері, коли вони повернулися до номера, вона дістала телефон і показала Олегу фотографії, які їй надіслав детектив: він біля будинку її сестри, усміхнений, як завжди, коли був із Даною.

— Що це? — спокійно запитала вона.

Олег миттєво змінився в обличчі. Його щелепа напружилася, а погляд потьмянів.

— Соню, я можу все пояснити, — сказав він.

— Поясни. Я слухаю.

Олег зам’явся, потім важко зітхнув.

— Дана… вона потрапила у складну ситуацію. Їй потрібна допомога.

— Яка ситуація? — Соня майже кричала.

— Її чоловік… він зраджує їй. Вона попросила мене допомогти з документами для розлучення.

Соня відчувала, що її обманюють, але не мала доказів, щоб спростувати його слова. Вона глибоко вдихнула і сказала:

— Олег, я більше не хочу жити в невизначеності. Якщо між вами є щось більше, ніж просто допомога, я дізнаюся про це.

— Соню, ти вигадуєш. Дана — твоя сестра. Я ніколи б не зрадив тебе, — сказав він, намагаючись виглядати переконливо.

Соня не відповіла. Вона вже вирішила, що цього разу буде діяти обережно, але рішуче. Істина була ближчою, ніж їй здавалося.

РОЗДІЛ 3

Соня більше не могла ігнорувати почуття, що її обманюють. Вона не хотіла безпідставно звинувачувати Олега чи Дану, але дедалі більше деталей змушували її сумніватися в їхній щирості. Відпочинок у Карпатах став холодним і віддаленим, попри романтичну обстановку гір і спокійний пейзаж. Соня вирішила діяти обережно, але наполегливо.

Наступного ранку, поки Олег ще спав, вона зв’язалася з детективом.