Читати книгу - "Пес, Відьма і Джо Гек, Павло Тульський"

Відкинувши парусину, констебль просунув під кришку ящика стилет й натиснув. З вороху соломи на нього визирнули жерстяні коробки, запаяні воском. Солодощі! Оце так!.. Знову гмикнувши, Джо прикинув, що за такий нечастий товар міські гурмани не пожалкують добрих грошиків. Наступний ящик містив пачки сигар в комірках з щільного паперу. Гек провів однією собі під носом, вдихнувши спекотний аромат, що перебив навколишній дух морської солі. А далі він знайшов дещо дивне.

Невелика скриня легко піддалася стилету. Під кришкою лежала одна пузата пляшка. Її вміст – в’язка й тягуча рідина, була вкрай огидною на вигляд, мов аптечна мікстура.

Джо поклав пляшку й приладив назад кришку. Потім застлав ящики парусиною і вилізши зі сховку, закрив прохід ширмою. Контрабандисти відвантажили товар у цьому гроті, аби пізніше переправити на велику землю. Наразі острів відрізаний морем, але після сутінок почнеться відлив. Вода піде, відкриваючи довгу піщану косу, сухопутній шлях до материка.