Читати книгу - "Скорочено Модри Камень"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
V
Померкло, стерлося все. Навіть те, що звуть незабутнім першим коханням. Чому ж ця випадкова зустріч у великій драмі війни, чому вона не меркне?
Ти – як жива. Бо далекі Рудні гори скрізь ідуть за мною. Бачу вже їх не забиті снігами, а зелені, пишні, зігріті весняним сонцем.
Ти виходиш на ґанок у білій легкій сукні з чорною пов'язкою на рукаві і дивишся вниз, за Модри Камень, де колись пролягала наша оборона. В такі години ми часто зустрічаємося з тобою і, сівши на теплому камені, розмовляємо. Я кажу, що ніколи вже від тебе не піду. Ти говориш, що доки зеленітимуть ці гори і світить сонце, ми будемо жити.
Тоді ми не могли поговорити, а тепер ти розкажеш мені про все.
Стислий переказ по главам, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Скорочено Модри Камень», після закриття браузера.
