Читати книгу - "Архе"

Бувало, вона занурювалася в себе так глибоко, що все довкола зникало. Видавалося, ніби не йде вона, а пливе повітрям, як мовчазний цеппелін, з кожним кроком здіймаючись усе вище й вище. Інколи вона здіймалася так високо, що аж скроні торкались верхівок дерев.

Але варто було впіймати себе на цьому, як думки поверталися, а п’ятки знову торкали бруківку. Тоді Темпе ратура спльовувала воду в порожню пляшечку і набирала до рота свіжої.

У хвилини перепочинку Тереза прикривала долонею очі від сонця і дивилася за обрій так напружено, ніби то був овид пустелі. Збоку вона нагадувала маленьку, суху бушменку, дивовижно енергійну і світлу завдяки цілодо бовому перебуванню на свіжому повітрі. Скупу на слова, пряму, з небесно сірими очима. Непомітну та ембієнтну.

Вона роззиралася, ніколи не забуваючи глянути на небо.

Цього літа все виходило так, що, коли вона дивилася вгору, над головою пролітала чорна хмара вороння. Вона бачила блакитне і чорне, і це було дивно.

Блакитне і чорне. Температура глибоко вдихала, набирала до рота свіжої води і рушала вглиб пустелі.

Певне, так і було. Терезка виявилась останнім бушменом.

6

Іноді вона сідала під деревом, ховала пальчики на ногах у холодну траву, а цибаті коліна — у спідницю. Розпру жувала очі й видивлялаcя в тінь. Думала, чи не закрапати собі очі. Думала, куди дівся нафтизиновий бум.

Нафтизиновий бум у Львові почався ранньої весни, ще десь у березні. Розгортався бум самовільно, з неперед бачуваним розмахом. Хронологія того сенсаційного нарко перевороту така:

7

У кінці лютого на котромусь російськомовному (певне, омському) сайті, присвяченому наркотикам, від декого hoo_Poe (e mail: antihoopoe@yandex.ru) з’являється не надто переконливе повідомлення про галюцинаторну дію емульсії кількох сортів очних крапель. Рецепт, спершу піднятий на кпини, за пару тижнів здобуває серця сотень фармаколюбів, про що свідчать численні повідомлення на тому ж таки сайті.

Початок березня — на споріднених тематикою сайтах з’являються десятки захоплених відгуків щодо рецептури, запропонованої hоо_Рое. Інформація про сенсаційну знахідку шириться Інтернетом із сервера на сервер. Цен тральні поліси СНД криє нафтизиновою лихоманкою.

Емульсію, одержану в результаті змішування атропіну, лідокаїну, ксилометазоліну та інших складників, називають «архй». У колах, схильних до ажіотажу, вона приживається як «плазма».

На третю декаду березня відважні експериментатори встановлюють: — марихуана знижує дію «архе» практично до нуля; — опіати й похідні барбітурової кислоти в поєднанні з краплями викликають судоми астматичного характеру; — мікшування з іншою комунальною фармакопеєю (кетамін, дипразин, галоперидол, похідні ефедрину, ацетон) призводить до анафілактичного шоку із загрозою для життя.

З висновками не забарилися: «архе» починають прий мати на чисту голову. Це збагатило ритуал закрапування заморочками на кшталт очищувального посту, священного промивання очей, нарко та ліброцелібату[1]

У Львів синхронно входять квітень і хімічна революція.

З’являються перші зразки «плазми», закалатаної і кустарних умовах. Ошалілі від успіху неофіти пробують зберегти таємницю рецепту при собі. Семеро студентів хіміків, які першими вивели пропорційний склад «архе», за копійки збувають на книжковому ринку біля Федорова підручники, а на виручені кошти закуповують нечувану кількість «Нафтизину», сульфацилу натрію, 0,1 % го р ну атропіну та ще кількох видів крапель. Попередньо закалатавши близько п’ятдесяти порцій «плазми», вони знищують усі хімічні рівняння у страху, що відкриття вийде за межі їх вузького кола й «архе» піде по людях. Хіміки проголошують себе «КЛАНОМ АРХЕ», приймають рішення забарикадуватися в кімнаті й не впускати нікого, поки не спорожняться запаси очних крапель. Протягом чотирьох днів семеро архе акцепторів у цілковитому заціпенінні споглядають «плаз му».

Хлопців урятували товариші по гуртожитку, які запідоз рили негаразди завдяки міцному запаху екскрементів, що вибивався з під дверей кімнати. Юнаків віком від вісімнад цяти до двадцяти двох років доставлено у стані глибокого зневоднення у Львівську обласну реанімацію. Один із горе студентів, третьокурсник Денис Р., досі перебуває у комі.

Решта членів Клану зазнали глибоких і невідворотних змін у психіці: поведінка в’яла, реакції на оточуючих відсутні або порушені, загальна глибока реґресія, аутизм.

Жодної інформації про «архе» у зв’язку з цим випадком у масовій періодиці не зауважено. Завдяки Інтернету нафтизиновий бум проникає в Івано Франківськ, Луцьк і Володимир Волинськ. Чергова хвиля повідомлень про «плазму» з Омська накриває Харків, Запоріжжя і Дніпро петровськ.

Два тижні Львів у паузі. Підвищення активності на Сонці.

Аматори реторт і спиртівок гарячково комбінують. На кінець другого тижня у місті відчувається зрозуміле полег шення — геомагнітні коливання стихають, і без усяких попе реджень стається колосальний, ні з чим не порівнюваний прорив.

Це стається одночасно і незалежно у трьох кінцях Львова — приблизно у дні сильних квітневих буревіїв, про які чимало писалось у пресі. Рецептуру плазми відновлено. Формується новий цикл «архе».

Враховуючи досвід попередників, друга хвиля львівських плазматиків ставиться до споглядання «плазми» більш відчужено, що дозволяє утриматися від повного занурення у світ крапельних видінь.

Стає модним носити чисту піпетку та свіжу пачку гігієніч них серветок.

Несподіваної популярності здобуває свист аванґард — маловідомий до цього вид акустичного мистецтва. З при ходом «архе» свист, як і саме поняття звуку, кардинально переосмислюється, що призводить до справжнього культурного вибуху в середовищі львівсього under та upper ground’у.

На кілька тижнів масовим стає захоплення дахівницями[2], однак двійко нещасних випадків охолоджують цей запал.

Наступний місяць іронічно названо «поземним» — для по дальших офтальмологічних експериментів архемани почи нають віддавати перевагу відкритим місцям ближче до Землі.

Багато хто відмічає специфічний дух радикального ревізіонізму, притаманного людям, котрі спробували краплі.

Переоцінці піддаються базові соціальні догми, самоспросто вуються раніше незаперечні цінності спілкування.

Доба «архе» багата на різні ексцентричні нововведення.

Завдяки поширенню «плазми», особливо сортів «Ехолалія» та «Неопубл», зазнає змін молодіжний балак. Найзапов зятіші плазматики повністю відмовляються від мови, якою вони спілкувались у «попередньому житті», натомість беруться вигадувати власні фонетичні системи. Балаки «архе» виказують вражаючу внутрішню схожість. Вираз «видіти плазму» перестає різати слух незвичністю. Єдине слово, яке видці[3] уміли підібрати до пережитого, — це назва емульсії. Вона виявилась останнім упізнаваним орієнтиром поміж звичайним баченням і видженням плазми.

Кінець травня ставить крапки хіба під знаками запи тань:???

Терезка пригадувала ту ні на що не схожу весну. Ті осяяні атропіном зіниці, розширені від переповнюючої їх таєм ниці… Їх можна було стріти на кожному кроці, особливо у поглядах молоді. Перехожі сміливо дивилися одне одному у вічі.