Читати книгу - "«Батько народів» очима часу"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Звична і зручна, хоч ще й не обношена, військова форма. Кашкети, пілотки... На мужніх плечах воїнів розгладжуються, рівняються складки злежалих на складах зелених гімнастьорок. Умілі солдатські руки стирають густе мастило з рушниць і пістолетів. Зброя — напоготові... Черговий наш ешелон зі станції Харків вирушає на захід, на фронт. Ми — діюча армія.
Так пригадуються мені останні дні червня 1941 року — перші дні Великої Вітчизняної війни.
І пригадується ще: тисячні натовпи біля репродукторів на перехрестях, на площах і вулицях великого міста.
"Товариші! Громадяни! Брати і сестри! Бійці нашої армії і флоту! До вас звертаюсь я, друзі мої!".
Голос вождя. Голос рідного Сталіна. Тисячі, мільйони в урочистій тиші слухають свого вождя і полководця. Шофери пригальмовують авто, не сигналять біля репродукторів... Говорить Сталін!
І в саме серце входять слова: "...підняти на боротьбу всіх трудящих, щоб своїми грудьми захищати свою свободу, свою честь, свою батьківщину..."
Вночі і вдень чергові, патрулі біля будинків і на вулицях великого міста. Перевірка перепусток. Цілковитий порядок. Пильність. Військова дисципліна в народі. Єдність, злютованість, залізна воля — перемогти.
Петро Дорошко "Воїни переднього краю" ("Літературна газета", 24 лютого 1949)* * *
Великий полководець і стратег товариш Сталін розгадав задум стратегічного плану німецького командування. Це хороше показано на податку фільму. В Кремлі, в кабінеті товариш Сталін зосереджено і вдумливо вдивляється в карту, оглядає поле битви, яка розгорнулася влітку 1942 року.
— Ясно, вони йдуть на Сталінград, — говорить товариш Сталін Василевському. — Вдруге нам доводиться відбивати натиск ворога на це місто.
— Надзвичайно важливий стратегічний пункт, — відповідає начальник Г енерального штабу Василевський.
— Віддати Сталінград, — продовжує товариш Сталін, — це значить, віддати противникові всі переваги, зберегти — значить зв’язати руки противникові, створити загрозу його комунікаціям.
Далі глядач бачить, як товариш Сталін, творець найпередовішої в світі радянської військової науки, сталінської стратегії і тактики, вказує на слабкі сторони німецького плану взяття Сталінграда.
— А фланги в них розтягнуті, товариш Василевський, — зауважує Сталін. — Цього не слід забувати.
Механізовані армії Готта і Паулюса лише націлилися, почали прориватися до вигину Дона після липневого прориву Південно-Західного фронту, а товариш Сталін вже віддає наказ про оборону Сталінграда, щоб виграти час і знекровити противника, про посилення фронту Клетська — Серафимович. Вже тоді Головнокомандуючий Радянської Армії обмірковував свій план контрнаступу і розгрому ворога.
Воля Верховного Головнокомандуючого передається військам. На Дону, який німецькі генерали збиралися форсувати з ходу, зав’язуються важкі кровопролитні бої. В час, коли наші армії, обороняючись, повільно відступають, Сталінград готується до оборони.
...Багатомільйонний радянський глядач безмірно вдячний видатним майстрам кіномистецтва — творцям цього величного фільму за їх прекрасний, натхненний труд, і особливо ця подяка артистові О. Дикому, який блискуче відтворив дорогий і рідний нам образ нашого великого Вождя.
Микола Рудь "Сталінградська битва" ("Літературна газета", 12 травня 1949)* * *
...І кажуть, що Сталін ту люльку курив, як думав про план п’ятирічний, коли у натхненні він смуги лісів на карті накреслив величні. І нібито з люльки димок запашний пливе над Союзом безкрайнім, мов хмарка медова дощем з вишини спада на поля урожайні. І думає Сталін в московські/й Кремлі про нашу мету благородну, І створює радість людську на землі І стверджує щастя народне.
Борис Палійчук "Дума про люльку" Переклад Н. Тихого* * *
Коли зведені багатотисячні самодіяльні хори заспівують "Пісню про Сталіна", її стократ могутнішим хором підхоплюють усі присутні. І пісня про великого вождя в єдину чудесну симфонію зливає десятки тисяч голосів, настроює на єдиний лад биття сердець.
...Українські поети пишаються тим, що на цих народних святах співають все більше й більше створених ними пісень, що багато пісень, написаних на тексти П. Тичини, В. Сосюри, М. Рильського, М. Бажана, А. Малишка, І. Неходи, С. Воскрекасенка, П. Воронька, О. Ющенка, В. Бичка та багатьох інших поетів, які плідно працюють у цій галузі, стали справді народними Піснями.
"Лунай, наша пісне!" (Передова "Літературної газети", 29 вересня 1949)* * *
Іван Франко добре знав одвічні мрії та прагнення українського народу до возз’єднання і сам боровся за те, щоб наблизити світлий довгожданий день цього возз’єднання. Він мріяв простой час, "коли органічно від кореня розвинуться і розцвітуть всі частини великого східнослов’янського племені".
Перекликаючись із думками Івана Франка, з далекого заслання лунав голос Павла Грабовського — поета-борця, який все життя віддав за те, "щоб Русь порізнена устала з-під віковічного ярма і квітом повним розцвітала у згоді з ближніми всіма".
Вікові сподівання українського народу збулися. Вони збулися завдяки партії більшовиків і мудрому керівництву товариша Й. В. Сталіна, який невтомно піклується про щастя народів нашої Батьківщини. Нове щасливе життя кипить тепер на безмежних просторах нашої Вітчизни.
Леонід Лесь "Здійснена мрія" ("Літературна газета", 13 жовтня 1949)* * *
...Всі відчули, що Сталін поруч, між солдатів своїх стоїть, він спрямовує вгору, вгору наш орлиний, сміливий політ.
Борислав Степанюк "Ровеснику за океан" ("Літературна газета", 6 листопада 1949)* * *
Наша країна святкує тридцять другу річницю Жовтня.
"Жовтнева революція поставила... під запитання саме існування світового капіталізму в цілому, — писав товариш Сталін у статті "Міжнародний характер Жовтневої революції"... — Розхитуючи імперіалізм, Жовтнева революція створила разом з тим в особі першої пролетарської диктатури могутню і відкриту базу світового революційного руху, якої він ніколи не мав раніше і на яку він може тепер спертися... Це значить, насамперед, що Жовтнева революція завдала світовому капіталізмові смертельної рани, від якої він ніколи не оправиться більше".
Гордістю за нашу велику Батьківщину, що відкрила нову еру в історії людства, сповнюють нас ці слова великого Сталіна. Новий світ нестримно наступає, маючи собі за базу наймогутнішу державу світу — СРСР. А світовий імперіалізм задкує, втрачаючи позицію за позицією. Прийде час і від нього нічого не залишиться, крім жовтого, смердючого диму, який швидко розвіють вітри визволеної земної кулі.
Олексій Полторацький "Новий світ наступає"* * *
Завтра знову зійде над нашою неозорою землею рожевий листопадовий ранок. І ніби в відповідь цій зорі в столиці нашої Батьківщини — Москві, і в Києві, і
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги ««Батько народів» очима часу», після закриття браузера.
