Читати книгу - "Заручниця для мажора, Деріка Лонг"

*****

-Як ти могла запізнитися? Це ж мрія, працювати в такій успішній компанії - моя подруга Олеся, ніяк не могла повірити, що я втратила таку можливість. Вона моя найкраща подруга, ще з шкільних років, після закінчення школи, ми разом вступили до економічного університету, і весело провели студенські роки.

-Ну ось, якось так - закотивши очі, відповіла я на питання Олеськи… Якби не Марк, я б пройшла співбесіду. Ну нічого, знайду іншу роботу. Мені лише 22 роки…

-Мілась, - ніжно і водночас лагідно, до мене звернулась подруга - а батькам, що ти скажеш? Твій батько витратив багато часу, щоб домовитись за робоче місце для тебе, в «Кепітал-компанії»

Що вона так переймається за мене? Розумію, хоче підтримати, але я сама розберусь зі своїми справами..

-Потім, вирішу. - доїдаю салат «Цезарь» в кафе, в якому зустрілась з подружкою.   

-Офіціант, можна рахунок!?- розраховуємось і виходимо на вулицю. Після прогулянки в парку, я розумію, що мені вже час додому…
*****

-Взяли, тебе взяли на роботу? - навіть не встигла зняти підбори, які безжалісно натерли мені ноги. Зате мама, вже біжить, щоб дізнатись правду. А правда - гірка. Хіба що… Щоб не засмучувати батьків, краще збрешу. А вже потім, щось придумаю..

-Можете мене привітати, - посміхаюсь, і вдаю, що пройшла співбесіду - завтра в мене перший робочий день.

-Я був впевнений, що ти розумничка - обіймає мене тато, та прямує до кухні. Ну звісно, розумничка та ще й брехунка.

Все ж таки, піду завтра вранці, знову до офісу та доведу, що я гідний співробітник. І вони втратили талановиту економістку.

*****

На вулиці смеркає, єдине, що мені хочеться, то це лягла спати. Дивлюсь на екран свого телефона, і в ту ж хвилину приходить повідомлення від моєї Олесі.

«Терміново, Міланко. Сьогодні палка вечірка в столичному клубі, ти зобовʼязана піти зі мною. Відмова не приймається, заїду за тобою о 11 годині, до цього часу, будь ласка, будь готова»

Яка вечірка? Перше, що приходить мені на думку після смс подруги. Завтра вранці на роботу, щоправда, мене ніхто там не чекає. Але я повинна прийти, на те дратуюче місце знову. Ще й той Макар пихатий, там працює заступником. Як взагалі, його могли туди прийняти?

Довго думала, і вирішила, підтримати свою найкращу подругу. Піду з Олесею в клуб, ненадовго… Декілька годин і все. Сама не вірила в свої слова, але почала швидко збиратись.

Гарячий душ, який так ніжно зігрівав моє тіло, додав мені кокетливого настрою. А парфуми, які я нещодавно купила, освіжили мене своїм ароматом.

-Потрібно зробити легенькі кучері та одягнути нову, трендову міні-спідницю. Тепер всі погляди на вечірці будуть мої.

Хоча мені цього не потрібно, я не з тих дівчат, які обожнюють залицяльників та постійні «тусовки»… Але від чоловічої уваги, не відмовлюсь.

-Ало, ну що ти там? Готова до нічних пригод? - телефонує мені подружка, яка вже підʼїхала до мого будинку і чекала мене в своїй новій машині. Яку їй нещодавно подарували батьки, в честь  закінчення університету.

Хоч в мене немає таких подарунків, але я дуже рада за Олесю, вона ж відмінниця. Тож має право на такі чудові, приємні сюрпризи.

Вибігаю з свого комфортного будинку. І ми вирушаємо з подругою до столичного клубу.

-Сподіваюсь, сьогодні познайомлюсь з якимось файним хлопцем - сміється за рулем моя подруга - нарешті можна відпочити від навчання… Так довго цього чекала.

Звісно можна, тобі Олеся все можна. А мені батьки, одразу сказали шукати роботу, щоб отримувати гарну зарплатню. Вже не можу дочекатись, щоб завтра поставити Макара на місце. Обов’язково напишу скаргу засновника компанії, і цю бездарність приберуть з офісу.

-Мілана, ти чуєш про що я говорю?

-Ой, звісно. Я щось в своїх думках загубилась.- добре, що погодилась провести час з подругою, хоч веселіший настрій буде.

Паркуємось біля «Hot club» , і впевнено з гордо піднятою головою виходимо з автомобіля. Одразу ж помічаємо, незадоволені погляди дівчат на собі. Зате чоловіки не можуть відірвати, від нас своїх очей…

-Олеся, ти ж за кермом, то будеш безалкогольний коктейль?- уточнюю у подруги. Вона хитає головою, і йде танцювати зі своїм новим знайомим. Високий блондин, з татуюванням на шиї, обіймає мою подружку, і вони зникають з мого полю зору.

-Симпатулька, що тобі замовити? - чоловічий, грубий голос звертається до мене. Я повертаю голову, і бачу гарного хлопця, з великими, карими очима.

Ну якщо хоче пригостити мене за свій рахунок, то чому мені відмовлятись. Голосно говорю, який саме алкогольний напій планую сьогодні скуштувати.

-Без питань - робить замовлення, та наближається до мене якомога ближче - я Артур,- посміхається - а тебе як звуть?—Мілана…

-Яке чудова імʼя у тебе. З ким відпочиваєш? Не думаю, що така дівчина, прийшла до клубу сама…

-Правильно міркуєш, я зі своєю подругою. Вона ненадовго відійшла…

*****

-Ти без настрою, - помічає Артур. - ходімо потанцюємо щоб хоча б трішки розвеселити тебе.

Через музику, я ледве чую, що мене запитує новий знайомий, але час від часу посміхаюсь і беру його за руки, щоб танцювати разом. Йому подобається моя ініціатива, тому він обіймає мене за талію, і ми віддаємся музиці.

Вечірка пройшла дуже швидко, на годиннику 3 ночі. Олеся знайшлася, і постійно мені розповідала про свого блондина, якого зустріла в клубі.

Артур звісно, запитав мій номер телефону і подякував за гарно проведений час. До речі, дуже милий хлопець, мені сподобалось його почуття гумору.

-Мілася, потрібно їхати, мені здається ти забагато алкогольних напоїв випила. - говорить мені найкраща подруга. Але я себе прекрасно почуваю, навпаки мені стало набагато краще, ніж було сьогодні вранці.

Ми з Олесею вийшли з «Hot club» і попрямували до її білої автівки. Розумію, що в мене немає ніякого бажання, прокидатись через декілька годин, щоб прямувати в офіс.

-Моя люба, зупинись біля продуктового магазину.