Читати книгу - "Твоя перша остання брехня"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Майя розглядала рамку. Якщо добряче придивитися, то можна помітити маленьке око камери на чорній поверхні. Дивно. Якщо подумати, звісно, така камера дає додаткову безпеку, але коли ти пускаєш камеру в дім…
Чи не пускаєш ти туди ще когось?
Може, хтось спостерігає за тобою?
Так, спокійно. Не варто впадати в параною.
Але тепер, коли Майя про це подумала… Хтось же виготовляє ці камери? Ці штуки можна під’єднувати до прямої трансляції. Навряд чи всі, але ж цілком можливо. Виробники могли влаштувати собі розвагу, спостерігаючи за кожним твоїм кроком, так само, як Майя могла увімкнути додаток на телефоні та подивитися на Лілі в садочку.
Чорт забирай. Чому вона впустила таке у свій дім?
Голос Ейлін повернувся до неї:
«То ти їй довіряєш?»
А далі:
«Ти нікому не довіряєш, Майє».
Але ж вона довіряла. Довіряла Шейну. Довіряла Клер. А Ейлін?
З Ейлін вона познайомилася через сестру. Майя тоді закінчувала школу, а Клер, старша на рік, почала навчання у Вассарі. Вона відвезла Клер до коледжу, щоб допомогти їй облаштуватися, а Ейлін стала сусідкою сестри. Майя згадала, якою тоді крутою їй видалась Ейлін. Вона була привабливою, веселою, лаялась, як чоботар, голосна, жвава й завзята. Коли Клер під час канікул привозила її в гості до Брукліна, Ейлін годинами могла на рівних дискутувати з татом.
Майя тоді думала, що вона абсолютно безкомпромісна. Однак життя змінює людей. Воно робить таких вибухових жінок м’якшими. Час їх осаджує. Те запальне дівчисько, яке ти знала в школі, де воно тепер? З чоловіками це трапляється рідше. Такі хлопці виростають господарями всесвіту. А успішні дівчата? Схоже, вони повільно вмирають, задушені суспільством.
То чому Ейлін дала Майї приховану камеру для няньки?
Нема сенсу питати себе. Час іти вперед і дізнаватися, що тут, у біса, коїться.
Майя спустилася до підвалу. Відчинила сейф відбитком вказівного пальця. Там була «Beretta М9», але натомість вона взяла «Glock 26». Менший. Легше сховати.
Вона не сподівалася використовувати зброю, але про це ніколи ніхто не думає.
Розділ 9
Ейлін доглядала свої троянди у дворі, коли приїхала Майя. Вона махнула їй рукою. Майя помахала у відповідь і припаркувалася.
Вона ніколи не мала багато подруг.
Майя з Клер виросли на двох нижніх поверхах таунхаусу в Бруклінському районі Ґрінпойнт. Її батько викладав в Університеті Нью-Йорка. Мати шість років відпрацювала адвокатом захисту, але зрештою кинула роботу, щоб виховувати дітей. Батьки не були ані пацифістами, ані соціалістами, нічого такого, однак тяжіли, безперечно, до лівого крила. Вони відправляли дочок до літнього табору в Університеті Брендайса.[21] Учили їх грати на духових інструментах та читати класику. Розповідали дочкам про основи релігії, однак наполягали на власному баченні — на тому, що це алегорії та міфи, а не факти. У них не було зброї. Вони не полювали, не ловили рибу, нічим подібним до будь-якої активності на природі не займалися.
Ще в зовсім юному віці Майя захопилась ідеєю літати на літаках. Ніхто не знав, як і чому. Ніхто в родині не літав і не цікавився нічим, що б стосувалося польотів чи механіки. Батьки припустили, що ця Майїна одержимість скоро мине. Але вийшло інакше. У вступі до програми підготовки елітних армійських пілотів батьки її не підтримали, однак і проти не були. Вони, здається, просто не розуміли.
Під час курсу базової підготовки їй дали «Beretta М9», і Майї сподобалося стріляти, тоді як люди переважно шукали для цього складні психологічні причини. Так, вона розуміла, що зброя вбиває, розуміла її деструктивну природу й бачила, скільки людей, переважно чоловіків, використовували її як небезпечну й безглузду компенсацію власних недоліків. Вона розуміла, що люди часом люблять зброю через відчуття, які вона дає, через це нездорове перенесення, яке часто дуже шкодить.
Та якщо говорити про Майю — вона просто любила стріляти. Їй це добре вдавалось, її до цього тягло. Чому? А хто, чорт забирай, знає? Їй здавалося, що причини ті самі, чому людей тягне до баскетболу, чи плавання, чи колекціонування старожитностей, чи стрибків із парашутом.
Ейлін встала й струсила землю з колін. Посміхнулась і пішла до Майї. Майя вийшла з машини.
— Гей, привіт! — сказала Ейлін.
— Чому ти дала мені ту камеру?
Ось так одразу.
Ейлін зупинилася на півдорозі.
— А що? Щось сталося?
Майя все шукала в ній ту гордовиту першокурсницю, і час від часу така подібність виринала. Вона відновлювалась, але ж час минає, а рани повністю не загоюються. Ейлін була такою розумною, міцною, повною сил (чи так здавалося), а потім зустріла не того чоловіка. Усе просто.
Спочатку Роббі кохав Ейлін до нестями. Він лестив їй, вихвалявся нею. Він так нею пишався, що всім розповідав, яка вона розумниця. А потім надто сильно запишався, і ця гордість перемістилася кудись на межі між любов’ю та одержимістю. Клер це непокоїло, але першою синці помітила саме Майя. Ейлін почала носити одяг з довгими рукавами. Але сестри спочатку не втручалися — просто тому, що не могли в це повірити. Майя вважала, що жертви домашнього насильства мають бути більш… жертовними? У таких ситуаціях опиняються слабкі жінки. Розгублені, чи бідні, чи неосвічені, безхребетні жінки — саме з такими чоловіки вдаються до насильства.
А от із такими сильними, як Ейлін, — та нізащо.
— Просто відповідай, — сказала Майя, — навіщо ти дала мені ту камеру?
— А ти як думаєш? — відбила удар Ейлін. — Ти вдова з маленькою дочкою.
— Тобто для захисту.
— Ти справді не розумієш?
— Де ти її купила?
— Що?
— Цифрову рамку з прихованою камерою. Де ти купила її?
— Онлайн.
— У якій крамниці?
— Ти жартуєш, так?
Майя просто дивилася на неї.
— Пффф, гаразд, я купила її на Амазоні. Що відбувається, Майє?
— Покажи.
— Ти серйозно?
— Якщо ти купила її онлайн, про це має бути запис у минулих замовленнях. Покажи мені його.
— Я нічого не розумію. Що сталося?
Раніше Ейлін викликала в Майї таке захоплення. Її сестра була хорошою дівчинкою, а от Ейлін — дикункою. З Ейлін вона почувалася добре. Вона її завоювала.
Але це було давно.
Ейлін з люттю стягнула з рук рукавички для садівництва й жбурнула їх на землю.
— Добре.
Вона рушила до дверей. Майя
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Твоя перша остання брехня», після закриття браузера.