Читати книгу - "Ти - моя пристань, Юліанна Бойлук"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Так. А чому ви питаєте?
— Я бачу, що ще ні...
— Бачите? — дивується юнак.
— Я бачу долю кожної людини. Розказати вам вашу? Доню, розказати тобі?
І лиш тепер я згадала історії про тих чаклунок-ворожок, які можуть передбачати долю. Я хутко глянула на Бея, він зацікавився. Однак, жінка бажала розмовляти спершу лише зі мною.
— Але в мене немає золота, — заперечила їй, вона лише посміхнулася.
— Хіба я просила золото?
— Що вам потрібно? Яку нагороду?
— Ніяку. Я служу людям, бо маю дар. Якщо ви потребуватимете ще раз, отоді платитимете золотом. А поки не треба. Я просто скажу, що бачу...
Я знову глянула на Армана, він насторожився й міцніше стиснув мою руку. Враз я відчула прилив сили:
— Добре, розкажіть мені...
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ти - моя пристань, Юліанна Бойлук», після закриття браузера.
