Читати книгу - "Неформат?, Yarek"

Присвята  Ших Г. Б

Ось так із скрипкою усе життя удвох.

Смичок і струни, мов чотири нитки.

Чотири виміри буття, які дав Бог,

Чотири пісні і чотири ритми.

З струною «соль» усе і почалось.

В руках відчув я шийку, гриф і деки.

Та не звучало у тій скрипці щось

І я десь був, мабуть, вже так далеко.

А зі струною «ре» я пробудивсь, ожив.

Бурхливих почуттів завирувало море,

І звуків скрипки ніжний перелив

Зламав застій, пітьму і навіть горе.

Я став здійматись зі струною «ля»

До горизонтів правди і науки.

У небутті пропало серце скрипаля,

В душі запанували мови звуки.

В четвертий вимір зі струною «мі»

Вернулась скрипка в образах і слові.

І серце скрипаля, що ожило в мені,

Диктує для душі рядки римові.

Такий ось дивний скрипка інструмент.

У когось у руках вона звучала.

Хай цю поезію сприйме, як комплімент,

Оскільки словом у душі так довго грала.

2005

.