Читати книгу - "Віршики про перший сніг, Стружик Лев"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Я іду по снігу милім,
Срібло сиплеться з небес.
Сніг навколо все покрив вже,
Всюди тиша, всюди блеск.
Крок за кроком йду я далі,
Сліди залишаю в снігу.
І здається, світ дрімає
У цю мить у тихім сну.
Вітер тихо підсвистує,
Лагідно торкає щоки.
І сніжинки в небі сяють,
Легкі, ніжні, мов казки.
На ялинках шапки білі,
Сніг лежить, як пух м'який.
І дорога вся, мов вкрита
Покривалом із зірок.
Чую, як зима говорить,
Шепіт лине з висоти.
Снігопад лягає в полі,
Зима сипле дивні сни.
Кожна стежка під снігами,
Засинає ліс і гай.
І здається, що природа
У зимовий впала рай.
Холод легкий, чисте світло,
Тихий вечір настає.
Все сповите в ніжний спокій,
Світ мов зітхнув і живе.
Я іду по снігу милім,
Крок за кроком йду вперед.
В кожній миті єє тиша,
Що з собою світ несе.
І здається, вічність поруч,
Сніг вкриває все кругом.
Я іду по снігу милім,
В цьому світі я, як вдома.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Віршики про перший сніг, Стружик Лев», після закриття браузера.
