Читати книгу - "Не гальмуючи. В полюванні на тебе, Єва Райн"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Ніка
Не те що питання Вовка поставило мене в глухий кут, але його я, чесно кажучи, не чекала.
– Якби ти був у списку, то одне з двох: або зробив все, щоб мене звідси видворити, або ж, навпаки, був би дуже добрим до мене. А я поки не спостерігаю ні першого, ні другого.
– Логіка працює, молодець! – Вовк знову поблажливо посміхнувся своєю кривуватою напівпосмішкою, яка злегка нагадувала такий собі оскал. Чи не за нього його прозвали Вовком? – За це можеш ще парочку питань задати. – продовжив.
– Як думаєш, чому він вбиває саме на території Вовків?
– Гарне питання. Як ти там формулювала: одне з двох. Або він хоче, щоб думали на Вовків, або йому важливе саме це місце. Щось його з ним пов'язує, щось тут – як чортів магніт для нього! Чи хтось.
– Тобто ти вважаєш, що треба шукати не “хто?”, а “чому саме тут?”
– Так.
– Дякую, що поділився. Дуже слушна думка. Але знову без твоєї допомоги не справитись. Питання: “Що саме може його приваблювати?” я не задам. Якби ти знав – то сказав би.
– Не забувай: що, або хто.
– Звісно! "Хто" навіть пріоритетніше.
– Приємно говорити з розумною людиною.
– Це комплімент?
– Ні, просто себе в дзеркалі побачив. – цього разу Вовк усміхнувся вже відкрито, дістав пачку цигарок. – Чи ти не проти не питаю. – клацнув запальничкою.
– На здоров'я! – посміхнулась у відповідь. – Допоможеш мені швидше звузити мій список?
– В тебе хвилин 10. Довше – народ почне мене шукати.
– Гаразд. Я поки знайома лиш з кількома людьми з клубу. Розкажеш про них?
– Давай.
– Рік і Нессі?
– Ріка можеш викреслювати. Він мухи не образить. А от його Нессі…
– Ти теж про неї думав? – атмосфера кімнати враз якогось згустилась, сповнилась напруги та очікування.
– Вона підходить під типаж. Ідеально підходить… Я вже сказав про це Ріку, хоча він і сам в курсі. Стереже її. Але від таких, як той кого ми шукаємо, не вберегти. Ти ж це теж знаєш, так? – пильно подивився в очі, – Я навів довідки по всіх своїх каналах. Але в її колі підозрілим був тільки колишній. Довелось навіть з ним поговорити-по чоловічому, провести власне розслідування. Він – нікчема, нічого особливого. Хижака в ньому я не бачу.
– Поділишся його даними?
– Без проблем. Тільки то марна трата часу.
– І крім нього нічого?
– Повний нуль.
– Я перевірю ще раз. А як щодо Грому? Чи Гріма?
– О, ну його б можна було підозрювати, якби він не був так зайнятий! – засміявся Вовк. – І мотив є – позбавлятись від надокучливих подружок. Ти ж зараз розумієш, що це жарт? – наче згадавши про мене, спитав.
– Нуу, настільки може розуміти “не-декорація”.
– Це всі, з ким ти спілкувалась?
– Киця і проспект.
– Ну Кицю відразу виключимо. В неї недостатньо фізичних сил і байк-одиночка.
– А проспект?
– Він сам не знає, чого хоче. То рветься в клуб, то на півдорозі “зависає”. Я його повністю не розкусив по одній причині – там нема чого кусати.
– А Ед? – отепер тиша стала такою осяжною і важкою, що її, здавалось, можна різати ножем. Я навіть почула, як шипить набивка сигарети при затяжці.
– А про нього я говорити не хочу! – Вовк різко встав. – Йду до гостей. А ти тримайся наших і не світись більше!
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Не гальмуючи. В полюванні на тебе, Єва Райн», після закриття браузера.
