Читати книгу - "Донька темряви, або Я Вам не дружина, Пане Синя Бородо, Камі Мир"

– Ти хотів мою силу? – Серйозно запитала жінка, відволікаючи нас від зиркання.

– Ні, – чесно відповів Хайден. – Моєю метою було повернення енергії князя вампірів головному джерелу.

– Ти ж розумієш, що вона фізично не змогла б забрати силу? – Поставила очевидне запитання чоловікові. – Головне джерело може дати сил, але в жодному разі не забрати пітьму назад.

– Що? – Поставив хрипло-здивоване питання у відповідь наречений, чим увів у ступор. Невже не знає елементарного? – Не може забрати? Але ж попередній князь…

– Попередній князь висмоктав сили з кількох десяток моїх породжень, – пояснила Ізумі. – Мої діти можуть висмоктувати енергію одне в одного, але я не можу.

Павутина, що утримує мене, розтанула, як надія киріоса, але тільки навіщо він хотів позбутися своєї влади та впливу? Найчастіше все точно навпаки… Здається, є в мене одне припущення.

– Уся справа в дівчині, що тобі подобається? Вона звичайна людина, і ти боїшся їй нашкодити?

Сумний білолиць кивнув і подивився, як Хатіко, що вже мінімум років п'ять чекав на Хідесабуро Уено.

– Якщо ти її так любиш, то навіщо тоді я?

– Під час обряду вінчання князь ділить свою силу з дружиною, – пояснила Ізумі.

– Тоді чому Хайден просто не одружився зі своєю обраницею, тим самим зробивши її вампіром?

Ага, у цьому світі реальність така, що укус у шию не перетворює тебе на дитину сутінків: таки треба або народитися, або пройти всі кола пекла і завести собі штучне джерело.

– Вона надто слабка. Її тіло не витримає.

– Ризик померти в процесі обряду, звичайно, є, але ж у разі перемоги ви на довгий час будете разом, – не доходила до мене його логіка.

– Одна думка про втрату Некасії вбиває мене! – Він закрив обличчя руками тільки від образу мертвої коханої, а мені згадалася одна дама з таким прізвищем, і якщо це та сама Некасія, то щось тут не сходитися.

– Ти не про кирію Некасію Айдарін?

– Ти знаєш її?

Хм... До речі, а хіба вона була на чаюванні? Щось я не пригадаю, щоб бачила її на власні очі, хоча кирія сама й призначила зустріч.

– Ця дівчина – наступна претендентка на роль твоєї нареченої, так?

– Я давно надіслав її батькові пропозицію про заручини, але відповіді так і не було, – вніс корективи до загальної картини горе-наречений.

Тобто він її кохає, а вона його боїться? Оце казка «Красуня і Чудовисько» в прямому етері. І от цікаво, як вони зустрілися, але!

– Тобто, якщо я не помиляюся, мене та інших наречених не шкода, а Некасію – шкода?

– Це зовсім інше!

– Та що ти кажеш?!

– А може, ви, голубки, потім будете стосунки з'ясовувати? – втрутилася Темрява.

– Ми не голубки! – скрикнули в один голос із нареченим.

– Ага-ага! Залишу-но я вас, бо ця пастка досить сил викачала… – вдавано піднесла тильну сторону долоні до чола, втомлено зітхнула й розтанула в повітрі.

– Ми ж просто друзі, так? – вирішила все-таки уточнити в нареченого. – Як чоловік ти мене не приваблюєш. Без образ, але друг і співрозмовник із тебе непоганий.

– Без образ, але ти мене як жінка теж не приваблюєш.

– Ну й чудово!

– Повністю підтримую! Мені не хотілося б бути коханою Синьої Бороди.

– Ріні, а ти знаєш, що моєю дружиною станеш у будь-якому разі?

– Фіктивною дружиною, киріосе Байс.

– Це дрібниці, киріє Байс.

– Файден. Я Іринія Файден.

– Це ми ще подивимось.

– Що ти там дивитися зібрався? Я на тебе Ізумі нацькую!

– До речі, про це! Що тебе пов'язує з Темрявою?

– О! Здається, у мене в кімнаті лампа непогашена. Потрібно швидше бігти, щоби пожежі не сталося!

– Іриніє, дорослі люди не тікають від розмов.

– А хто сказав, що я доросла людина? На добраніч!

Ого! Хмари вперше розійшлися, і на горизонті замайоріло сонце, що заходило та фарбувало їх у малинові кольори. Виходив плавний перехід від червоного до рожевого, бузкового та фіолетового. Не втікала б ​​я від Хайдена – залишилася б милуватися цим видовищем.