Читати книгу - "Відродження-1, Кулик Степан"

— Переодягайся… — виклав трофеї перед Сашком.

Дівчина й не думала відмовлятися. Та й ніхто не відмовився б. Часи, коли від одягу не закривалися гардероби, а за обновками ходили до магазину, залишились у тому ж минулому, що й центральне опалення.

До речі, а про себе забув? Хто тут був більш-менш відповідної комплекції? Кабан? Де він? У кутку… Що тут? Ну так собі. Краще моїх обносок, але не настільки, щоб змінюватися. Краще своє випрати. Та й у інвентарі комбінезон нульовий лежить. Так що обійдуся... Лось? Поглянемо.

Переступаючи через тіла, підійшов до ватажка гопників, що лежав в дверях.

Ммм... Куртяк нічого такий. Довгополий. По ходу, справжня шкіра. Ще й із підкладкою. Носити, звичайно, проблема, такий характерний макінтош одразу впізнають. Але як друга ковдра взимку, чи замість домашнього одягу згодиться. Знімаю.

Загалом, непогано прибарахлились. Кидаю куртку Сашці, а сам підхоплюю тіло за ноги і тягну вниз.

Тяжкий, сволота. Вчасно мені додали сили. Добре, хоч поверх лише другий.

До речі, я так і досі не подивився, що в мене з характеристиками? Зараз теж начебто, не надто зручно, але принаймні ніхто не відволікає, а повз сходи не промахнуся.

Леонід Спаський.

Рівень «3».

Клас — Рейнджер.

Досвід: 1855/3000

Характеристики:

Життєва енергія — 400/400

Статура — 4

Сила — 3+2

Спритність — 4

Витривалість — 3+1

Сприйняття — 2

Інтелект - 3

Вміння:

Бонус до володіння стрілецькою зброєю 7/1000

Бонус до володіння холодною зброєю 24/1000

Не надто помітно, хоча… За відчуттями, я став набагато сильнішим. І шпану валив практично з одного удару, тоді як навіть щурів іноді доводилося бити по два-три рази. Та й зараз, тягну тіло вагою не менше вісімдесяти кіло, а навіть не захекався. Гм… Цікаво, яким я стану, коли нажену основні характеристики хоч би до десяти? Великим, дужим і зеленим? Як Халк?

Дотягнув труп до дверей у підвал, натиснув плечем на стулку. Та, як і минулого разу, вперто не хотіла відкриватися, але моя завзятість була сильніша за іржаві завіси, і двері, з несамовитим скрипом, зрештою, знову поступилися.

Я було вже ступив усередину, але в останній момент зупинився. Згадав про данж. Що, якщо він активується, і двері за мною зачиняться? Знову бити щурів? Відверто кажучи, незважаючи на всі бонуси, особливого бажання немає. Принаймні зараз… Тим більше, що з єдиним зарядом бластера, я не горю бажанням зустрічатися зі щурячим королем. Та й часу це займе надто багато. Можу до ранку не встигнути. Тож краще перестрахуватися.

Підтягнув труп до дверей. Поставив на ноги та сильним поштовхом відправив уперед. Тіло з м'яким стуком завалилося в підвал, і ніякий напис не виник.

Інша справа…

Ще шість тіл вирушили на корм щурам приблизно за годину. Насамкінець, помітно втомився. Так, що навіть довелося зробити невелику перерву і підкріпитися залишками бурітаса, який я, виявляється, теж не доїв, зате, перш ніж заснути, разом із недопитим пивом дбайливо поклав у інвентар. Молодець. А то в бійці і його затоптали б і пиво разили.

Після їжі та пива дебаф, що вискочив від втоми, благополучно зник, і останнього непроханого гостя, я практично закинув усередину. Після чого щільно зачинив двері.

Все. Пара-трійка днів — і від нічних візитерів тільки кістки залишаться. Як від того сержанта. Те, що я начебто зачистив підвал від щурів, взагалі ні про що. Зуб даю, що їх там уже не менше, ніж було. А як їжу вчують, то взагалі з усього району збіжаться.

Сашка спала. Передбачливо втиснувшись у стіну, залишаючи мені більшу частину ліжка.

М-да… І що мені з нею робити? Залишити? Я звик жити один. Сказати вранці «до побачення»? Після того, як вона прибігла мене попередити? Адже якщо розібратися, то це ще питання, хто кого врятував. Я спав, як ховрах. І поки би прийшов до тями, мене вже копали б у сім пар ніг. Якщо б не вирубали перед цим чимось важким по голові або з ходу ножа в печінку не сунули. Тож проганяти її взагалі не тема.

— Ау, порадники! Чому мовчите? Є пропозиції? — пробурмотів єхидно. Але система зненацька відгукнулася.

«Увага! У вас є можливість прийняти у свій загін неігровий персонаж. Для цього необхідно отримати її згоду та провести активацію. Бажаєте прийняти? Та/Ні?»

Не зрозумів? Допустимо, бажаю. Але як спитати про це у сплячої дівчинки? Не будити ж її з питанням: «Дівчинко, ти часом не хочеш вступити в мій загін?»

Подивився на тихо сопучу уві сні Сашку і побачив спливаючу інформацію:

Активація персонажа: